2 грудня в історії

1409 - відкрився Лейпцизький університет - один із найстаріших у Європі

1547 - захворівши на дизентерію, на баткьівщині помер Ернан Кортес, визначний іспанський конкістадор, який завоював Мексику і знищив державність ацтеків

1804 - Папа Римський Пій VII на церемонії в соборі Нотр-Дам проголосив Наполеона Бонапарта імператором Наполеоном I

Давід. "Коронація Наполеона"

1805 - в Аустерліцькій битві, яка одержала назву "Битви трьох імператорів", 73-тисячна армія Наполеона завдала розгромної поразки об'єднаній російсько-австрійській армії (86 тисяч).
Союзники втратили трупами і пораненими 27 тисяч осіб, французи - близько 12 тисяч

Франсуа Жерер. "Наполеон у битві під Аустерліцем"

1814 - у божевільні помер Донатьєн Альфонс Франсуа де Сад, французький маркіз, письменник, який понад 27 років провів у в'язниці

1816 - у Лондоні луддити (борці з верстатами) влаштували масові акти знищення машин і верстатів на підприємствах

1848 - 53-річний австрійський цісар Фердинанд I у ході австрійської революції був змушений зректися престолу на користь свого 18-річного племінника Франца Йосифа I.
Почалася ера Франца Йосифа, який цього дня став імператором Австрії і королем Богемії і правив понад 67 років

Франц Йосиф І, портрет 1855 р.

1851 - у річницю Аустерліцької битви президент Франції Луї Наполеон Бонапарт здійснив державний переворот, розпустивши Національні збори та заарештувавши найвизначніших опозиціонерів.
Себе президент проголосив імператором Франції Наполеоном ІІІ, заснувавши Другу імперію.
Незабаром він проведе плебісцит і буде наділений диктаторськими повноваженнями на 10 років

1864 - у Петербурзі відбулася прем'єра опери Семена Гулака-Артемовського "Запорожець за Дунаєм"

1870 - Рим проголошений столицею Італійського королівства

1923 - народилася Марія Каллас (Калогеропулос), визначна грецька співачка (сопрано), солістка найбільших оперних театрів світу

1942 - група вчених з університету Чикаго на чолі з Енріко Фермі продемонструвала керовану ядерну реакцію на першому ядерному реакторі

1949 - Генеральна асамблея ООН ухвалила Конвенцію про боротьбу з торгівлею людьми і з експлуатацією проституції іншими особами. Цей день щороку відзначається як Міжнародний день боротьби за скасування рабства

1954 - завершення "епохи маккартизму". У цей день Сенат США 67 голосами проти 22 засудив сенатора Джозефа Маккарті, який раніше очолював сенатську комісію з розслідування антиамериканської діяльності, за поведінку, що "суперечить традиціям Сенату".
Маккарті, який розгорнув гучну істеричну кампанію полювання на комуністів, які нібито проникли в усі держустанови США, був підданий загальному остракізму і пішов у відставку

Джозеф Маккарті - мисливець на комуністичних відьом


1969 - перший політ "Боїнга-747" - із Сіеттла в Нью-Йорк - із репортерами й фотографами на борту

1971 - утворилася Федерація Об'єднаних Арабських Еміратів (об'єднує сім князівств)

1982 - хірурги з університету Юти вперше імплантували постійне штучне серце (апарат Jarvik-7 конструкції Роберта Джарвіка) пенсіонерові Барні Кларку, який після цього прожив 112 днів

Роберт Джарвік зі штучним серцем своєї конструкції

1990 - коаліція християнських демократів на чолі з канцлером Гельмутом Колем виграла перші вільні загальнонімецькі вибори, починаючи з 1932 р.

1993 - у Медельїні вбитий лідер колумбійської наркомафії Пабло Ескобар - керівник легендарного медельїнського картелю, що володів до 80% кокаїнової індустрії США, один із найбагатших людей світу.
Напередодні наркобарон відзначив 44-річчя і не втримався - зателефонував дружині й дітям, яких не бачив більше року й дуже за ними скучив. Розмовляючи зі своїм сином Хуаном, Ескобар залишався на лінії 5 хвилин, і агенти АНБ запеленгували місце його перебування - квартал Лос Олібос. Будинок оточили, Ескобар спробував втекти через дах, але був убитий снайпером - кулею в голову.

Щасливі бійці спецпідрозділів фотографуються біля тіла мертвого Ескобара


Ескобар був членом-заступником у Конгресі Колумбії, а після вигнання з парламенту ініціював терористичну війну проти уряду, почавши з розстрілу міністра юстиції. Наприкінці 1980-х років бойовики картелю вбивали десятки людей щодня, а 27 листопада 1989 р. підірвали пасажирський літак, у якому мав летіти наступний президент країни (загинуло 107 осіб). У замаху на керівника колумбійської таємної поліції 6 грудня того ж року загинуло 62 людини й поранено близько ста.
Ескобар продовжував керувати наркобізнесом із так званої тюрми (насправді - кантрі-клубу), який сам собі збудував і міг залишати за бажанням. "Утік", коли надійшло розпорядження ув'язнити його по-справжньому, і надалі влаштовував теракти.
Після цього було створено організацію "Лос ПЕПЕС" - "Люди, які постраждали від Пабло Ескобара". Вона полювала на наркобарона та його родину й жорстоко розправлялася з усіма, хто був пов'язаний із ним хоч якось

1998 - колишнього прем'єр-міністра України Павла Лазаренка заарештували у Швейцарії за звинуваченням у відмиванні викрадених державних грошей

2001 - одне з найбільших банкрутств у світовій історії: крах найбільшої нафтової корпорації США "Енрон".
Розслідування "справи "Енрону" (топ-менеджери компанії й аудитори займалися приписками) потягло за собою серію корпоративних скандалів у США

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.