В Сахарі знайшли чудово збережений літак Другої світової. ФОТО

В єгипетській пустелі знайшли британський винищувач Kittyhawk P-40, який здійснив вимушену посадку 70 років тому.

Про це повідомляє The Daily Mail.

Історики вже прозвали винищувач, майже неторкнутий часом в пустельних умовах Сахари, "капсулою часу" - його механізми і озброєння збереглися у практично ідеальному стані.

Доля пілота - 24-річного сержанта Королівських ВПС Денніса Коппінґа - невідома з часу зникнення літака у червні 1942 року. Британці тоді відступали під натиском нацистських сил під командуванням Ервіна Роммеля.

 Під час посадки відлетів гвинт

Тіло льотчика не знайшли, натомість біля фюзеляжу виявлено імпровізований тент, зроблений з парашуту. Очевидно, Коппінґ якийсь час укривався під ним від сонця, поки не вирушив у свою останню безнадійну подорож - до найближчного поселення від місця катастрофи близько 350 км.

 Трохи пошкоджений під час посадки, "Кіттіхоук" непогано законсервувався

Одномісний винищувач у пустелі знайшов працівник польської нафтової компанії, який проводив дослідження в цьому віддаленому районі.

 Всі прилади збереглися

Найближчим часом планується провести пошукові роботи в радіусі 30 км довкола літака - у примарній надії знайти тіло пілота, який у 1942 році переганяв літак із однієї ремонтної бази на іншу і здійснив вимушену посадку.

Кулемет у крилі

Радіо і батареї були вийняті з літака - очевидно, Денніс Коппінґ якийсь час намагався вийти на зв'язок зі своїми.

 Єгипетські військові забрали зброю і патрони "на збереження"

Історики вимагають від британського уряду втрутитися і добитися проголошення літака військовим похованням.

 Паспорт виробника й інструкція з заряджання кулемету

"Світ авіаційної історії в захопленні від знахідки, - зазначив історик Енді Сандерс із Гастінгса. - Це як гробниця Тутанхамона в авіації". 

 Парашут, під яким пілот ховався від палючого сонця

Знайдений винищувач планують перевезти в музей Королівських ВПС під Лондоном, де його відновлять і включать у експозицію.

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.