На ICTV запускають цикл роликів до Дня Перемоги. ФОТО

З 29 квітня телеканал ICTV запускає цикл соціальних роликів до Дня Перемоги - "Пам'ятати, щоб жити".

Про це повідомляє "Телекритика" з посиланням на прес-службу каналу.

Ідея та втілення роликів належить арт-групі каналу.

 Кадр з ролику

"У центрі сюжету - пам'ятні місця війни, в яких з'являються її ожилі примари: піхотинець, артилерист, дитина, - йдеться у повідомленні каналу. - Всі вони - втілені відзвуки минулого, нагадування нащадкам про тих, хто віддав своє життя за їх право жити".

За словами прес-служби, цифри страшних втрат, заявлені в ролику - не просто шокуюча інформація. Це спроба... напередодні Дня Перемоги нагадати, яку ціну заплатив за неї наш народ".

Відео роликів під загальним слоганом "Ніщо не забуто" ["Ніхто не забутий, ніщо не забутий" - цитата з вірша ленінградської поетеси Ольги Берґгольц, яка стала символом радянської історичної пам'яті - ІП] можна побачити тут.

Дивіться також інші матеріали за темою "Телебачення"

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.