АНОНС: Дискусія «Уроки Чорнобиля сьогодні»

Книгарня "Є" та видавництво "Комора" запрошують на дискусію "Уроки Чорнобиля сьогодні: чи можливо "реінтеґрувати" зону".

 

Мова йтиме, зокрема, про відчужені території, психологію травми, переосмислення трагедії – у минулому і сьогодні; про зламані долі та їх представлення в літературі.

Учасники дискусії говоритимуть про художньо-документальний роман нобелівської лауреатки Світлани Алексієвич "Чорнобильська молитва: хроніка майбутнього", роман чеського письменника Їржі Гаїчека "Риб'яча кров", що порушує тему затоплених сіл Південної Чехії та повість Маркіяна Камиша "Чормет", що порушує тему життя поблизу зони сьогодні.

Як змінилося суспільство через кілька десятиліть після трагедії, чи можливі залучення відчужених територій та що чекає нас у майбутньому – про це та багато іншого дискутуватимуть учасники:

Оксана Забужко, Володимир В'ятрович, Маркіян Камиша.

Модерує: Олена Гусейнова

Час: 26 квітня, четвер, 18:30

Місце: Книгарня "Є", м. Київ, вул. Лисенка, 3, метро "Золоті ворота"

Контакт: 044 235 88 54, 044 221 05 84

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.