Держкіно прозвітувало про готовність фільму "Крути 1918"

Компанія Good Morning Film представила Держкіно завершену виробництвом історичну драму Олексія Шапарева "КРУТИ 1918".

Про це повідомляє Держкіно на своєму сайті.

"Ми покладаємо на цей фільм великі надії, адже це перша масштабна кінострічка, присвячена героїчному подвигу української молоді в бою під Крутами", – зазначив Голова Держкіно Пилип Іллєнко.

Кінопроект повнометражного фільму "КРУТИ 1918" став одним із переможців Дев’ятого конкурсного відбору Держкіно у сесії ігрових тематичних фільмів (до 100-річчя проголошення Української Народної Республіки, до 100-ої річниці Бою студентів під Крутами). Проект отримав державну фінансову підтримку розміром 25 млн 941 тис. 300 грн. Загальна вартість виробництва фільму склала 52 млн грн.

Режисером стрічки є Олексій Шапарев, автором сценарію – Костянтин Коновалов, продюсером – Андрій Корнієнко.

В основі сюжету стрічки – реальна історія бою на залізничній станції Крути взимку 1918 року, коли українські військовики, вільні козаки, студенти й гімназисти стали проти багатотисячної російської Червоної гвардії. На тлі доленосних подій в країні двоє братів Андрій і Олекса Савицькі закохуються у прекрасну Софію. 

Ролі у фільмі виконали Євген Ламах, Надія Коверська, Андрій Федінчик, Олексій Тритенко, Віталій Салій, Олександр Піскунов, Максим Донець, Дмитро Ступка, Остап Ступка, Наталя Васько, Роман Ясіновський, Богдан Юсипчук та інші.

Зйомки фільму стартували у вересні 2017-го року в Межигір’ї, у колишній резиденції екс-президента України Віктора Януковича.

Протягом осені-зими 2017-го року були проведені складнопостановочні зйомки – з використанням спец- та піротехнічних ефектів, за участі великої кількості акторів масових сцен та каскадерів. Фільм знімався здебільшого у Києві – на Софійській площі, в Київській фортеці, в Музеї видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького та на вулицях міста.

Саму станцію Крути, яка розташована в Чернігівській області, знімали у селі Сигнаївка Черкаської області. У зйомках в цілому було задіяно близько 1000 акторів і 2000 одиниць зброї. У зйомках батальних сцен брали участь 150 військових Нацгвардії України. 

Стрічка вийде у широкий кінотеатральний прокат 7-го лютого 2019-го року, до роковин бою під Крутами.

Як повідомялося, в рамках промо-кампанії фільму "Крути 1918" у Києві створили мурал, присвячений учасникам бою під Крутами в 1918 році.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.