Українська делегація вшанувала пам’ять 366 українців, вбитих у Павлокомі. ФОТО

2 березня численна делегація зі Львівщини, Івано-Франківщини, Тернопільщини молилася на місці спочинку 366 українців села Павлокома.

Таким чином, українці демонструють усьому світу, що добре пам’ятають історію, навчені нею і роблять із неї висновки, відзначає УІНП.

 Фото: ЛОДА

Нагадаємо, що у ці дні у 1945 році відділ польської Армії Крайової під керівництвом поручника Юзефа Біса - "Вацлава" разом з боївками з навколишніх польських сіл напали на село Павловому.

 Фото: ЛОДА

Підрозділи польської Армії Крайової розстріляли 366 українців разом із парохом о.Володимиром Лемцьом. Не вбивали лише хлопчиків до 5 років і дівчат до 7 років. Врятувалось 36 українців.

 Фото: ЛОДА

Суперечки щодо встановлення пам’ятника жертвам Павлокоми, а особливо, щодо напису на ньому, тривали досить довго. Рішення тривалий час блокували мешканці села.

Нарешті 13 травня 2006 року, за присутності президентів України Віктора Ющенка і Польщі Леха Качинського, у Павлокомі відбулося урочисте відкриття меморіалу.

ІНШЕ ЗА ТЕМОЮ "Волинська трагедія"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.