У Парижі розпочався суд над жінками, які хотіли підірвати собор Паризької Богоматері

У Парижі розпочався суд над пʼятьма жінками, які намагалися підірвати начинений вибухівкою автомобіль перед ресторанами біля собору Паризької Богоматері, у центрі Парижа у 2016 році.

Про це повідомляє The Бабель із посиланням на The Guardian.

Полційський поблизу Натр-Даму за кілька днів після спроби теракту
Полційський поблизу Натр-Даму за кілька днів після спроби теракту
ФОТО: Christophe Ena/AP

У ніч на 3 вересня 2016 року Інес Мадані (19 років) і Орнелла Гіллігманн (29 років) припаркували сірий Peugeot 607 без номерного знака на вузькій вулиці перед ресторанами біля Нотр-Дама.

Машина була завантажена шістьма газовими балонами. Жінки облили машину дизелем і кинули в неї запалену цигарку, але дизельне паливо виявилося не настільки легкозаймистою речовиною, як бензин, і машина не загорілася.

Авто, яке використовували для спроби теракту, Мадані взяла у свого батька. Раніше дівчину вже судили за спробу терористичної діяльності — вона підтримувала контакти з ключовими особами "Ісламської держави" (ІДІЛ) в Сирії і вербувала жінок займатися тероризмом у Франції.

Жінок заарештували через тиждень — 11 вересня 2016 року. Слідство встановило, що вони були повʼязані з жіночим терористичним рухом "Командос", яким, за словами паризького прокурора, керували представники ІДІЛ з Сирії.

Інес Мадані затримали в Бюссі-Сен-Антуані під Парижем разом з двома спільницями, в її сумочці знайшли письмову клятву вірності ІДІЛ. Ще одна з арештованих — 23-річна Сара Х. — раніше була заручена з двома французькими екстремістами, які скоїли смертельні напади у 2015 році.

Під час арешту одна з жінок вдарила ножем співробітника поліції, поранивши його в плече.

"Тільки поганий вибір палива завадив їхній спробі влаштувати криваву бійню біля собору", — заявив слідчий суддя.

Засідання у цій справі триватимуть до 11 жовтня.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.