Обшуки у Музеї Революції гідності. Реакція соцмереж

Сьогодні у Музеї Революції Гідності відбувся обшук. Директор музею Революції Гідності Ігор Пошивайло повідомив, що обшуки пов'язані з перевіркою фінансово-економічної діяльності Музею, зокрема з проєктуванням Меморіального комплексу.

"Історична правда" підібрала для Вас реакції у соцмережах на ці обшуки.

 

Так, колишній Голова Верховної Ради України, нині народний депутат Андрій Парубій написав, що: "Обшуки в Музеї Революції Гідності напередодні річниці Майдану – це виклик влади усім українцям!"

У свою чергу, Голова Українського інституту національної пам'яті (2014-2019), а нині народний депутат Володимир В'ятрович на свої сторінці у Фейсбук прокоментував ці обшуки, як "чекістський почерк".

"Чинні безпорадні і, разом з тим, агресивні керманичі не сприйняли і досі ненавидять Революцію Гідності та її здобутки. Вони відкривають кримінальні справи проти активістів Майдану, воїнів та волонтерів, намагаючись їх зганьбити та принизити, спотворюючи та руйнуючи фундаментальні цінності українців.

Обшук в музеї напередодні річниці Революції – це демонстрація їхнього пихатого обличчя – обличчя реваншу, зрадників і капітулянтів. Цей маразм є свідченням агонії та ганебного шляху до фіналу цієї влади" - написав на своїй сторінці у Фейсбук Секретар РНБО (2014-2019) Олександр Турчинов.

"Який ще символ реваншу краще було б підібрати для влади? А вони знайшли. Бо сьогодні зранку в Музеї Революції Гідності ранок почався із обшуків. Чому так сталося? Що вони там шукали? Бо вони бояться ідей, які надихнули український під час Революції Гідності", – вважає 5-й Президент України Петро Порошенко.

"Обшук за два дні до річниці - це стара як світ кагебістська методичка: облава на Великдень, арешт/допит на день народження і т.д. - "с целью деморализации объекта". В даному випадку - українського суспільства, тобто нас із вами.

(Як же вони той Майдан ненавидять, Господи, як же їх тіпає, всю ту мордорську аґентуру, коли українці починають підводити голову й згадувати слово "гідність"...)" - відзначила письменниця, поетеса і публічна інтелектуалка Оксана Забужко.

"Ми обов'язково припинимо цей цинізм. Неправомірні обшуки і порушення правил приватності у стилі "може знайдемо щось цікаве" недопустимі, коли просто хтось передає політичний привіт чи вирішує цинічно плюнути на наші могили.

Україна стане правовою державою.

Але спершу ми повинні вигнати з влади брехунів і аферистів.

Як у 2004 і в 2014" - написав колишній міністр інфраструктури Володимир Омелян.


Нагадуємо, сьогодні зранку до Національного музею Революції Гідності з обшуками прийшли співробітники Нацполіції та СБУ. Правоохоронці вилучили носії інформації і документацію щодо фінансово-господарської діяльності.

Також, сьогодні стало відомо, що Державне бюро розслідувань викликає на допити людей, які були лідерами Євромайдану. Заявником у справі є Ренат Кузьмін – чинний нардеп від ОПЗЖ.

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.