Німецькі архітектори передають права на проєкт будівлі Музею Майдану

Спорудження Музею Майдану розблоковано. Німецькі архітектори передають права на проєкт будівлі Музею. Знаковий договір підпишуть у прямій трансляції Київ–Берлін.

Про це повідомляє Музей на своєму сайті.

 

Наживо відбудеться урочисте підписання угоди між Національним музеєм Революції Гідності та німецьким архітектурним бюро "Kleihues + Kleihues" про передачу Музеєві авторських майнових прав на реалізацію архітектурного проєкту – будівництво Національного музею Революції Гідності на алеї Героїв Небесної Сотні у Києві.

Це уможливлює подальший розвиток меморіально-музейного комплексу, відповідно до заяви Президента Володимира Зеленського 20 лютого 2021 року:

"Особливо важливо отримати звістку про завершення довготривалих перемовин щодо початку створення Музею Революції Гідності. Україна повинна належно вшановувати пам'ять подій 2013–2014 років. У пам'ять про загиблих і на знак вдячності Героям Майдану. Це пріоритетне завдання для країни, втілення якого буде реалізовано у низці подальших стратегічних кроків".


У заході візьмуть участь:

Олександр Ткаченко – Міністр культури та інформаційної політики.

Максим Ярмистий – перший заступник голови Українського інституту національної пам'яті.

Ігор Пошивайло – генеральний директор Національного музею Революції Гідності.

Ян Кляйгус і Йоганнес Кресснер – архітектори, автори проєкту – онлайн-включенням з Берліна.


Час: 17 травня, понеділок, 13:30–14:30


Місце: Укрінформ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16, м. Київ (метро Театральна)


Акредитація ЗМІ: katya.zabava@gmail.com, 096 39 345 66. Зважаючи на карантинні вимоги, кількість присутніх – обмежена.


Захід транслюватиметься онлайн.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.