У Києві 10 травня відзначать 101-й рік визволення від більшовиків

У травні 1920 року українсько-польські війська витіснили з Києва Червону армію та провели парад на Хрещатику.

У Києві 10 травня відбудуться заходи, які присвячені 101-й річниці визволення Києва від більшовиків. Про це повідомляє Корреспондент.

 
Пам'ятник "Старшинам Армії УНР – уродженцям м. Києва"

"У рамках відзначень представники громадськості, Збройних сил України, Українського інституту національної пам'яті, Міністерства закордонних справ України, Державної служби етнополітики та свободи совісті, Польського інституту в Києві вшанують пам'ять українських і польських воїнів", - йдеться в повідомленні.

Відзначається, що спільна молитва, покладання квітів і військова сальва на честь українсько-польського союзу зброї відбудуться:


О 11:00 – біля пам'ятника "Старшинам Армії УНР – уродженцям м. Києва" (вул. Маршала Малиновського).

О 13:00 – на могилі воїнів Війська Польського на Байковому кладовищі (вул. Байкова, 6).


Також повідомляється, що на заходах нестимуть почесну варту військово-історичні реконструктори Армії УНР (ВІК "Повстанець") і Війська Польського ("Під знаком Орла").

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.