Спецпроект

У День пам'яті жертв Голодомору у Львові влаштували гучну вечірку

Роботу львівського Будинку вчених уже призупинили через порушення карантинних обмежень та проведення в День пам'яті жертв Голодомору масової вечірки на честь інстаграм-блогера

У Львові, у День пам'яті жертв Голодоморів, українські блогери влаштували у Будинку вчених вечірку на честь дня народження Instagram-блогера з Чернівців Олександра Заліско.

 

Ведучим вечірки був Володимир Остапчук. Гості роздягалися, стояли на столах з їжею та брали участь у конкурсах.

Сам Остапчук опублікував фото святкового столу, за яким блогери сміються та їдять. Знімок він підписав: "Блогерська голодна туса". Згодом це фото зникло з його Instagram.

Заліско заявив, що він не дозволить "зіпсувати його настрій".

Сьогодні перший заступник міського голови Львова Андрій Москаленко повідомив про рішення призупинити господарську діяльність Будинку вчених, що належить Львівській обласній профспілці працівників освіти та науки.

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.