У Ніжині під час ремонту вулиці виявили старовинне підземелля

У Ніжині Чернігівської області археологи виявили підземелля, попередньо – два підвальних приміщення будівлі дворянського зібрання кінця XVIII століття

Про це повідомив керівник археологічних робіт, кандидат історичних наук, доцент Ніжинського державного університету ім. М. Гоголя Іван Кедун.

 

"Під час реконструкції вулиці Гоголя, нагляду за закладанням дренажного колодязя, ми виявили рештки цегляної кладки. Розчистили її, дослідили і знайшли отвір. Ми туди спустилися і побачили підвальне приміщення з двох кімнат. Одне площею приблизно 7 на 9 м, друге – 7 на 3 метри, кімнати розділяє арка. Заміри – поверхневі, бо там важко дихати, небезпечно перебувати, і тому робили ми їх дуже швидко", – розповів археолог.

За його словами, попередньо – це підвали колишньої будівлі дворянського зібрання кінця XVIII сторіччя, яка, за спогадами ніжинців, стояла ще в 50-х роках минулого століття.

Зруйнували її, очевидно, в період масового знесення старих будівель у Ніжині. Вхід у підземелля засипали, коли поруч будували пам'ятник видатному земляку-мореплавцю Юрію Лисянському (підземелля знайшли у сквері його імені).

Досліджувати знахідку, зауважив Кедун, будуть не раніше весни 2022 року. Адже, по-перше, на це треба отримати фінансування, а по-друге, в старе підземне приміщення не можна напускати холоду.

"Там велика вологість, повітря промерзне і цегла почне руйнуватися. Тому найкраще – законсервувати і вже в теплу пору року досліджувати", – зазначив він.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.