У Латвії заборонили святкувати 9 травня

Сейм Латвії у двох читаннях у терміновому порядку ухвалив закон "Про заборону проведення окремих публічних заходів 9 травня"

Про це повідомляє Delfi, пише "Європейська правда".

Тепер у Латвії 9 травня заборонені будь-які публічні заходи, крім тих, що пов'язані з Днем Європи.

Раніше передбачалося, що Сейм ухвалить рішення, згідно з яким цього року 9 травня буде оголошено днем пам'яті загиблих і постраждалих у війні в Україні, однак Комісія з прав людини і громадських справ підготувала альтернативний проєкт, який і був ухвалений.

Згідно із законом, на всій території Латвії 9 травня (протягом усієї доби) і до 7-ї години ранку 10 травня заборонено використання піротехніки. У публічному просторі на відкритому повітрі заборонено проведення святкових і розважальних заходів, маніфестацій, зібрань і пікетів. 

Якщо для проведення таких заходів потрібен дозвіл від самоврядування, то воно не має права видавати такі дозволи.

У анотації до закону зазначається, що рішення ухвалено також на знак солідарності з народом України.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.