У Києво-Печерській лаврі вперше помоляться за упокій Івана Мазепи

11 червня в день Всіх святих у Всіхсвятській церкві Києво-Печерської лаври, яка була збудована коштом Івана Мазепи, відбудеться богослужіння з нагоди 325-річчя освячення храму.

Про це інформує Міністерство культури та інформаційної політики України. 

У цей день вперше в історії Києво-Печерської лаври буде відправлено панахиду за її побожним меценатом і ктитором — гетьманом Іваном Мазепою, якого за небажання коритися Московії ще за життя було піддано анафемі російською імперською церквою.
Ця подія стане початком відродження в українській Лаврі традиції вшанування видатних постатей національної історії та культури. А в лаврських храмах лунатиме молитва Богові за Україну, за захисників та захисниць нашої країни та нашого народу.
У межах заходу за ініціативи Міністерства культури та інформаційної політики України та за підтримки Офісу ЮНЕСКО в Україні буде оголошено про старт реставраційних робіт у церкві Всіх святих, а також презентовано новий проєкт — Музейний центр "Гетьман Іван Мазепа та його доба".
У заході візьмуть участь:
Олександр Ткаченко, Міністр культури та інформаційної політики України;
К'яра Децци Бардескі, професорка, Liason Officer Офісу ЮНЕСКО в Києві;
Максим Остапенко, в. о. генерального директора Національного заповідника "Києво-Печерська лавра";
Архімандрит Авраамій, в. о. намісника Свято-Успенської Києво-Печерської лаври;
духовенство, науковці, почесні гості.
 

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.