АНОНС: У Львові відбудеться вечір пам’яті В’ячеслава Чорновола

25 березня у Львові відбудеться вечір пам’яті «Чверть століття Україна без В’ячеслава Чорновола».

Про це повідомив народний депутат України 6-ти скликань Ярослав Кендзьор. 

"Близькі друзі і соратники, світлої пам'яті Вячеслава Чорновола, запрошують на щирий спомин про людину, яка понад усе любила Україну і для її відродження віддала усього себе. Хочемо бачити тих, хто за життя Вячеслава розумів його, підтримував і жив його ідеями. Будемо щасливими бачити молодих людей, які народилися після загибелі Чорновола. Зустріч буде особливою. Ми почуємо його і побачимо у різних ситуаціах завдяки моєму відеоархіву", - написав на своїй сторінці у Фейсбук Ярослав Кендзьор.

Захід присвячений 25-й річниці загибелі видатного Українця, громадського діяча та політика, голови Львівської обласної ради першого демократичного скликання.

Ініційований вечір пам'яті соратниками В'ячеслава Чорновола – Ігорем Калинцем, Михайлом Косівим, Степаном Давимукою, Миколою Горинем, Ореславою Хомик, Ярославом Кендзьором.

Коли: 25 березня, початок о 18.00

Де: Львівський палац мистецтв (м. Львів, вул. Коперника, 17)

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.