АНОНС: "ОБЕРЕЖНО, КРИХКЕ!": виставка, присвячена зруйнованим вітражам Маріуполя

29 березня Національний музей історії України запрошує на відкриття виставки, присвяченій зруйнованим вітражам Маріуполя.

Про це інформує Національний музей історії України.

"Обережно Крихке!" - фотопроєкт про найефектніший жанр монументального мистецтва – вітражі. Ідею створення експозиції журналіста і дослідника Івана Станіславського підтримала команда "Місто Марії".

"Я дякую усім, хто долучився до цього проєкту, і присвячую "Обережно Крихке" маріупольцям, життя яких розбилося, наче ці вітражі", - зазначив Іван Станіславський. 

Експозиція вітражів, представлених на виставці, є результатом "фотополювання", яке тривало в Маріуполі з 2019 по 2021 роки. Складність вітражної техніки та вразливість матеріалу потребували від митця неабиякого хисту, тож зі "склом" міг працювати далеко не кожен художник. Попри це, в Маріуполі були створені вітражі, які вражали і масштабами, і виконанням.

"Особливості розташування вітражів роблять жанр суто інтер'єрним, навіть, можна сказати, камерним. Усі барви вітража можна побачити тільки зсередини приміщення та при денному світлі, а це не завжди можливо. На жаль, деякі роботи були замкнені в закинутих приміщеннях, а деякі – в установах з режимним доступом. Через це вітражі Маріуполя лишалися здебільшого невідомими широкому загалу", – розповідає Іван Станіславський.

Вперше фотопроєкт "Обережно Крихке!" був представлений у Львові на платформі "Mariupol Reborn". В експозиції представлені зображення шести знищених вітражів Маріуполя. Світлини надрукувані на прозорому акрилі, що наближає експонати до фактури скла та посилює враження відвідувачів.

Виставку доповнюють три міні копії маріупольських панно: "Прометей" та два фрагменти вітража Маріупольської камерної філармонії "Україночка" й "Скрипаль", виконані у класичній вітражній техніці. Серед експонатів - уламки справжнього вітражного скла, які наочно демонструють крихкість цього виду мистецтва.

В розширеному форматі виставка відкривається в Національному музеї історії України. Апсида на третьому поверсі оснащена великою кількістю вікон, а це означає, що у сонячному світлі маріупольські вітражі засяють своїми яскравими кольорами та різнобарв'ям, – зазначає команда "Міста Марії".

Під час облоги Маріуполя російськими військами усі вітражі були знищені. Тож експозиція водночас має важливу складову – демонструє злочини російських окупантів, знищення української історії та ідентичності.

Відкриття фотовиставки мало відбутися у березні 2022 року в Маріуполі, але вона стартує зовсім в інший час і в іншому місці.

Коли: 29 березня, 15:00.

Де: Національний музей історії України (Київ, вул. Володимирська, 2)

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.