У Ромнах оновили пам'ятний знак зустрічі Івана Мазепи та Карла ХІІ

4 квітня у Ромнах відбулося урочисте відкриття оновленого пам'ятного знаку на честь перебування у місті гетьмана України Івана Мазепи та короля Швеції Карла XII у 1708 році.

Про це повідомила Роменська міська рада.

В урочистостях взяли участь Надзвичайний та Уповноважений Посол Королівства Швеції в Україні Мартін Оберг та начальник Сумської обласної військової адміністрації Володимир Артюх. 

"Історично засвідчено, що в 1708 році дві величні постаті – Король Швеції та Гетьман України – в цьому місці об'єднали свої зусилля для боротьби з московією, для того, щоб Україна була вільною. Події більше ніж трьохсотрічної давнини для нас є актуальними і сьогодні. Ми продовжуємо боротися з росіянами за нашу незалежність. Ми маємо, як і тоді, козацький дух, патріотичний настрій, бажання перемогти ворога", – зазначив Володимир Артюх. 

Пам'ятний знак оновили на честь 315-ї річниці перебування під час Великої Північної війни у 1708 році у Ромнах Гетьмана України Івана Мазепи та його воєнно-політичного союзника – короля Швеції Карла XII.

"Швеція завжди стоїть на боці України. Слава Україні", – додав Мартін Оберг.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.