Пластуни з Небесної сотні

Четверо Героїв Небесної сотні проходили пластовий і скаутський вишкіл. Усі вони були вбиті або смертельно поранені 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській в Києві. Двоє із них були причетні до Пласт - український скаутинг. Інші двоє до YMCA – молодіжної християнської організації, яка використовує скаутський метод і в ряді країн є частиною національних скаутських організацій

 

Четверо Героїв Небесної сотні, які проходили пластовий і скаутський вишкіл. Усі вони були вбиті або смертельно поранені 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській в Києві. Двоє із них були причетні до Пласт - український скаутинг. Інші двоє до YMCA – молодіжної християнської організації, яка використовує скаутський метод і в ряді країн є частиною національних скаутських організацій.

Вирішив, нарешті, написати про цих хлопців. Щоб пластові виховники та провідники гуртків, готуючи щорічні заходи для вшанування Небесної сотні знали і пам'ятали про них.

ГУРИК Роман, 19 років. Народився і виростав в Івано-Франківську. У 2007 році місцевий осередок Пласту проводив набір до пластових гуртків. У 2-й українській гімназії, де навчався Роман, до гуртка пластового впорядника Іллі Гончарова зголосились учні 7 класів.

 
Роман Гурик

Певний час в цьому гуртку пластував і Роман Гурик. Гурток був в складі 49 курінь УПЮ ім. Івана Миколайчука. На час Майдану – студент філософського факультету Прикарпатського університету. Мріяв про вступ у морську академію. Прадід Романа і два його брата були вояками УПА, двоє останніх – загинули в боротьбі.

СОЛЬЧАНИК Богдан, 28 років. Народився в Старому Самборі. За неперевіреною інформацією долучався до Пласту ще юнаком. Студентом став активним учасником змагань із пішохідного мандрівництва "Стежками Героїв", які організовує щорічно Пласт в Карпатах.

 
Богдан Сольчаник

Богдан був одним із кращих, зокрема організував і водив на змагання свою власну команду. Подав заяву вступу до Пласту, певний час був старшим-пластуном прихильником у Пласт Львів. Відтак залишався приятелем Пласту. Історик, викладав в Католицькому університеті у Львові.

ХРАПАЧЕНКО Олександр, 26 років. Народився і виростав в місті Рівне. Студент місцевого гуманітарного університету. Навчався на кафедрі театральної режисури. Провідний актор-соліст театру вільної пластики "Яблуко", організованого при кафедрі молодіжною організацією YMCA.

 
Олександр Храпаченко

На скаутському таборі здобув ступінь "скаута-рейнджера". Зазвичай на таборі із 30-40 осіб лише 7-8 осіб отримують таке визнання. Брав участь у воєнізованому рятувальному підрозділі. Одного разу під час походу врятував життя чоловікові – в скаутингу за такий вчинок є найвище відзначення-визнання.

ЗУБЕНКО Владислав, 23 роки. Народився в Харкові за кілька місяців до проголошення Україною Незалежності. Відмінник в школі, писав вірші, брав участь в олімпіадах. З десятого класу очолював шкільне самоврядування. Їздив у дитячі притулки, де з однодумцями організовував свята для сиріт. Брав участь у програмах з пропагування здорового способу життя, був волонтером-скаутом YMCA.

 
Владислав Зубенко

Займався реконструкцією середньовічних битв, був скаутом. На Майдан приїхав у лютому 2014 року і вступив до Самооборони. Влад говорив:

"Існує лише Честь та Відважність. Не бійся смерті".

Станіслав Кульчицький: МОН України прагне визначати життя або смерть вітчизняної науки

Міністерство освіти і науки України опублікувало на своєму офіційному сайті проєкт наказу "Про державну атестацію наукових установ та закладів вищої освіти в частині провадження ними наукової діяльності". Кожний, хто має зауваження або пропозиції може до 17 травня 2024-го адресувати їх на електронну пошту МОН. У мене є зауваження, але хочу звернутися з ними не в міністерство, а до громадськості з ґвалтом: йдеться про життя або смерть вітчизняної науки!

Тімоті Снайдер: Тімоті Снайдер: Росія може програти цю війну

9 травня Росія святкує День Перемоги, вшановуючи розгром нацистської Німеччини у 1945 році. Всередині країни це ностальгія. У 1970-х роках радянський лідер Лєонід Брєжнєв створив культ перемоги. Росія за Путіна продовжила цю традицію. У лютому 2022 року, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення до свого сусіда, консенсус полягав у тому, що Україна впаде за лічені дні. Успіх Москви не на полі бою, а в наших головах. Росія може програти. І вона повинна програти, заради світу – і заради себе самої.

Радомир Мокрик: «Жменька нас. Малесенька щопта…»

Незгодних було багато. Але сміливості, затятості, було лише в жменьки. Ця боротьба – шістдесятників і дисидентів, вона неминуче ставала причиною самотності. Не тому, що всі «будували комунізм». А тому, що люди, зазвичай, просто хочуть жити. Нормально спокійно. Не кожен здатен до геройського чину. Не кожен може бути Стусом.

Борис Антоненко-Давидович: "Любов до України підкаже вам ваші обов'язки"

40 років тому, 8 травня 1984 року, в Києві помер Борис Антоненко-Давидович (справжнє прізвище Давидов) — вояк Армії УНР, письменник, перекладач, член літературної організації Ланка-МАРС. У 19-річному віці Борис Давидов служив козаком в лавах Запорізького корпусу. В квітні 1918-го він брав участь у поході на Крим, та залишив дещо кумедний спогад, як його, зеленого, полковник Петро Болбочан призначив комендантом станції Мелітополь.