28 березня — Міжнародний день історика?

Інтернетом шириться інформація про відзначення 28 березня Міжнародного дня історика. Проте… В Україні ніхто і ніколи не встановлював дня історика. ООН теж такого дня не встановлювала.

Текст був опублікований на сайті Лікбез - Історичний фронт

 

Інтернетом шириться інформація про відзначення 28 березня Міжнародного дня історика. Проте…

В Україні ніхто і ніколи не встановлював дня історика. ООН теж такого дня не встановлювала. Окремі корпорації – історичні факультети, товариства істориків – відзначають цей день у своєму вузькому колі.

У Молдові День історика встановлено рішенням молдовського уряду від 8 червня 2011 р.  Цей день в Молдові відзначається 18 липня.

У Британії існує Historical Association. Щороку вони організовують для своїх членів День молодого історика.

Таких прикладів можна навести безліч. Однак Міжнародного дня історика не існує.

Деякі спільноти істориків проводять популяризацію своєї діяльності. Серед таких заходів бувають Дні історика у навчальних закладах чи публічних місцях. Історики розповідають про свою роботу учням чи перехожим, демонструють свої здобутки. Але це не має нічого спільного з відзначенням професійних свят, до яких ми звикли в Україні.

В притомних суспільствах професійні свята – це справа виключно членів професійних корпорацій. Тобто, співробітники певної установи чи члени певної профспілки здатні самостійно, без вказівки держави, без указу президента чи постанови уряду, встановити собі свято. Якщо хочеться. Якщо не хочеться – то не буде й професійного свята.

Отже, жодного Міжнародного чи Всесвітнього дня історика не існує.

Станіслав Кульчицький: МОН України прагне визначати життя або смерть вітчизняної науки

Міністерство освіти і науки України опублікувало на своєму офіційному сайті проєкт наказу "Про державну атестацію наукових установ та закладів вищої освіти в частині провадження ними наукової діяльності". Кожний, хто має зауваження або пропозиції може до 17 травня 2024-го адресувати їх на електронну пошту МОН. У мене є зауваження, але хочу звернутися з ними не в міністерство, а до громадськості з ґвалтом: йдеться про життя або смерть вітчизняної науки!

Тімоті Снайдер: Тімоті Снайдер: Росія може програти цю війну

9 травня Росія святкує День Перемоги, вшановуючи розгром нацистської Німеччини у 1945 році. Всередині країни це ностальгія. У 1970-х роках радянський лідер Лєонід Брєжнєв створив культ перемоги. Росія за Путіна продовжила цю традицію. У лютому 2022 року, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення до свого сусіда, консенсус полягав у тому, що Україна впаде за лічені дні. Успіх Москви не на полі бою, а в наших головах. Росія може програти. І вона повинна програти, заради світу – і заради себе самої.

Радомир Мокрик: «Жменька нас. Малесенька щопта…»

Незгодних було багато. Але сміливості, затятості, було лише в жменьки. Ця боротьба – шістдесятників і дисидентів, вона неминуче ставала причиною самотності. Не тому, що всі «будували комунізм». А тому, що люди, зазвичай, просто хочуть жити. Нормально спокійно. Не кожен здатен до геройського чину. Не кожен може бути Стусом.

Борис Антоненко-Давидович: "Любов до України підкаже вам ваші обов'язки"

40 років тому, 8 травня 1984 року, в Києві помер Борис Антоненко-Давидович (справжнє прізвище Давидов) — вояк Армії УНР, письменник, перекладач, член літературної організації Ланка-МАРС. У 19-річному віці Борис Давидов служив козаком в лавах Запорізького корпусу. В квітні 1918-го він брав участь у поході на Крим, та залишив дещо кумедний спогад, як його, зеленого, полковник Петро Болбочан призначив комендантом станції Мелітополь.