Херсонська влада збирається вшанувати генерала Армії УНР

Про намір вшанувати пам'ять генерала Армії УНР Олекси Алмазова інтернет-виданню "Не будь байдужим!" заявила начальник управління громадських зв'язків Херсонської міської ради Тетяна Сазонова.

17 вересня цього року, в рамках відзначення Дня міста, у Херсоні відбудеться парусна регата на честь бригадного генерала Війська Польського Маріуша Заруського. Цей захід ініційований херсонською владою та Республікою Польща.

Польський генерал був розстріляний у Херсоні радянською владою у 1941 р. Відтак Херсон став місцем польського паломництва до могили Заруського. Щорічно поляки вшановують свого видатного військового.

Однак серед святкових заходів не знайшлося місця власне українським військовим, які народились у Херсоні. До таких постатей належать генерал Армії УНР Олекса Алмазов, полковники Володимир Кедровський та Михайло Коноників та багато інших.  

Генерал Олекса Алмазов

Коментуючи програму святкових заходів, начальник управління громадських зв'язків Херсонської міськради пані Сазонова, зазначила буквально наступне: "Міська рада шанує не лише польських, а й українських військових. Що стосується вшанування пам'яті нашого земляка, генерала Армії УНР Олекси Алмазова, то воно обов'язково відбудеться. Ми вже працюємо над цим питанням".

Алмазов Олекса Дмитрович (*6 січня 1886, Херсон - †13 грудня 1936, Луцьк) - український військовий і громадський діяч, генерал-хорунжий Армії Української Народної Республіки.

Походив з родини чиновників. Отримав військову освіту. За Першу світову війну був нагороджений усіма орденами до Святого Володимира IV ступеня з мечами та биндою, орденом Святого Георгія IV ступеня.

Гандзюк і Сафонов. Два царські генерали, які не зрадили УНР

З січня 1918 р. - в українській армії. Командир окремої кінно-гірської батареї Гайдамацького Коша Слобідської України військ Центральної Ради. Учасник боїв за Київ у січні 1918 року, біля Гребінки, за Лубни, Хорол, Полтаву, Харків, Кременчук. Звільняв міста Кам'янець-Подільський, Шатаву, Дунаївці, Проскурів, Летичів, Вінницю, Київ від радянських та білогвардійських окупаційних військ.

Учасник Першого зимового походу. Кавалер ордену "Залізного хрест за зимовий похід та бої" (найвища військова нагорода УНР).

Після окупації території УНР Червоною армією - мешкав на Волині. Помер та похований у Луцьку.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.