На Хортиці знайшли меча - свідка останнього бою Святослава Хороброго (ФОТО)

В Національному заповіднику "Хортиця" представили меч X сторіччя, який може належати комусь із дружинників князя Святослава.

Про це повідомляє "Репортер".

Меч має 94 сантиметри в довжину і близько одного кілограма ваги - зброю було знайдено на дні Дніпра біля Хортиці 7 листопада цього року.

Унікальність зброї, збіг місця знахідки з приблизним розташуванням місця загибелі київського князя Святослава Ігоровича, а також виявлення поблизу - в районі сучасного машинного залу Дніпрогесу - в 1928 році п'яти подібних мечів, схиляє істориків до думки про те, що даний меч є свідком і безпосереднім учасником останньої сутички Святослава з печенігами в 972 році.

 

І цей, і згадані вище мечі були знайдені без піхов або їхніх залишків, що, на думку директора заповідника Максима Остапенка, може свідчити про бойову сутичку, в якій вони були загублені колишніми господарями.

Єдиною такий сутичкою десятого століття біля дніпровських порогів, відомою з давньоруських літописів, була битва Святослава з печенігами.

 

Першим у присутності журналістів з унікального предмета зняв біле полотно і взяв у руки реставратор Національного науково-дослідного реставраційного центру України Віктор Голуб.

 

"Практично цілий меч, - зазначив столичний реставратор. - Завдяки тому, що цей меч був у воді, а не в землі, він краще зберігся: "прочитується" його форма, художні особливості, деталі".

Максим Остапенко розповів справді чудесну історію набуття меча: його під час рибаловлі на спінінг вивудив з глибини 22 метри звичайний рибалка, гачок якого зачепився "за елемент іржі" посередині клинка. Для музею клинок викупили спонсори.

 

"Оформлення цього меча свідчить, що це зброя найвищого рангу, - підкреслює "елітарність" клинка Максим Остапенко. - В оформленні цього меча використано, як мінімум, чотири кольорових метали - мідь, жовтий метал, який може бути низькопробним золотом або латунню, і срібло. Ця техніка оформлення була найскладніша на той час і однозначно цей предмет найвищого елітарного рівня - або дружинників, або князів.

На меч іще чекає піврічна реставрація, після якої унікальну зброю виставлять перед відвідувачами Музею історії запорізького козацтва на Хортиці в оновленому вигляді.

Процес оновлення цінного артефакту, за словами Максима Остапенка, обійдеться приблизно в 25 тисяч гривень.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.