У Києві назвали прогулянковий катер іменем Романа Шухевича. ФОТО

30 червня 2017 року один з київських прогулянкових катерів назвали "Роман Шухевич"

У церемонії взяли участь міністр Омелян і син Шухевича, повідомив lb.ua з посиланням на прес-службу Міністерства інфраструктури.

Фото: mtu.gov.ua 

Це відремонтований 32-метровий двопалубний теплохід типу "Каштан", який побудовано в Запоріжжі в 1991 році.

У заході, під час якого судну присвоїли нову назву, взяли участь міністр інфраструктури Володимир Омелян і син Шухевича, народний депутат Юрій Шухевич.

 Фото: mtu.gov.ua
"Для мене велика честь в день 110-річчя від дня народження легендарного українця, легендарного лідера української нації, людини, яка віддала все - сім'ю, достаток, життя - заради України, оголосити, що ми присвоюємо ім'я Романа Шухевича річковому пароплаву. Я більш ніж упевнений, що це лише один з перших пароплавів, це один з перших символів, які нестимуть по дніпровських хвилях ім'я генерал-хорунжого в безсмертя", — заявив Омелян.

Нагадаємо, що 30 червня відзначалася 110-та річниця з дня народження генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.