Спецпроект

Генпрокуратура скасувала власну заборону будівництва Музею Майдану

Про це повідомляє офіційний сайт Музею.

Вчора стало відомо, що Департамент спецрозслідувань Генеральної прокуратури України призупинив спорудження Музею Революції Гідності.

Утім, вже сьогодні вчорашнього рішення ГПУ було скасовано.

Про це стало відомо під час зустрічі директора державного закладу "Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні - Музей Революції Гідності" Ігоря Пошивайла із першим заступником Глави Адміністрації Президента України, співголовою Організаційного комітету з питань розвитку Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні Віталієм Ковальчуком та заступницею генпрокурора Анжелою Стрижевською.

 Зустріч директора Музею Ігоря Пошивайла (праворуч) із заступником Глави АПУ Віталієм Ковальчуком та заступницею генпрокурора Анжелою Стрижевською 6 липня 2018 року

 ФОТО: maidanmuseum.org

Вона зауважила, що до початку будівельних робіт буде проведено слідчий експеримент, але це не завадить зведенню комплексу.

"Розклад побудови Меморіалу і Музею відкритий і відомий заздалегідь, тому будь-які слідчі дії можна здійснювати, не зупиняючи будівництво", - наголосив Віталій Ковальчук.

Нагадуємо, нещодавно Міжнародне професійне журі визначило переможця конкурсу проектів "Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні  Музею Революції Гідності".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.