Спецпроект

У Меморіалі Голодомору відкрили виставку "Голодомор-геноцид мовою чисел". ФОТО

Виставку "Голодомор-геноцид мовою чисел" з оцінками демографічних втрат України від Голодомору, які надавали іноземні дипломати, історики, демографи відкрили сьогодні в Національному музеї "Меморіал жертв Голодомору" в Києві.

Про це повідомляє Всеукраїнська правозахисна організація "Меморіал" ім. Василя Стуса, яка була співорганізатором, на своїй стоірнці у "Фейсбуці".

 
 

На заході виступили  Міністр культури України Євген Нищук, заступник міністра освіти і науки України Юрій Рашкевич, співголова громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні Іван Васюник, генеральний директор Національного музею "Меморіал жертв Голодомору" Олеся Стасюк та директор Центрального державного архіву громадських об’єднань України Ольга Бажан. 

 
Фото: golosua.info

"Меморіал" представляв перший заступник голови Правління Богдан Моркляник. 

 

Під час відкриття виставки відбулася презентація збірника Міжнародної наукової конференції "Штучні голоди в Україні ХХ століття" (до 85 роковин Голодомору в Україні). 

 
Нагадаємо, 14 вересня в Національному музеї "Меморіал жертв Голодомору" відбудеться зустріч із експертом вищого кваліфікаційного класу, криміналістом Андрієм Кісем "Судово-медичні аспекти дослідження Голодомору".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.