Спецпроект

Гендиректор Музею Майдана обраний віце-президентом ICOM-DRMC

На 25-ій Генеральній конференції Міжнародної ради музеїв International Council of Museums - ICOM створено новий міжнародний комітет, який займатиметься питаннями готовності музеїв до надзвичайних ситуацій та реагування на них – Disaster Resilient Museums Committee (ICOM-DRMC).

Про це повідомляє офіційний сайт Національного музею Революції Гідності.

Президентом обрано Diana Pardue (Національний меморіал "Статуя Свободи" і Національний музей еміграції "Елліс Айленд", Нью-Йорк), віце-президентом – Ігор Пошивайло (Національний музей Революції Гідності, Київ), секретарем – Brian Daniels (Музей університету Пенсильванії, Філадельфія), скарбником – Юджі Куріхара (ІКОМ Кіото 2019, Токіо).

У столиці Японії Кіото триває 25-та Генеральна конференція Міжнародної ради музеїв (ICOM). У ній беруть участь понад 4 тисячі учасників із 110 країн світу.

Відкриття відбулося 2 вересня у Міжнародному конференц-центрі Кіото за участі японського принца Акішіно і принцеси Кіко.

 
Засідання ICOM у Кіото, 1 вересня 2019 року
Фото: ICOM KYOTO 2019 Organising Committee

Цей найавторитетніший і наймасштабніший музейний форум планети проходить що три роки, збираючи на тиждень в одному просторі близько тисячі учасників. ICOM налічує понад 44 тисячі членів і представляє 138 країн. Цьогоріч музейники обговорюють тему "Музеї як культурні хаби: майбутнє традицій".

На тлі глобальних політичних, економічних і соціальних потрясінь світ лихоманить і від кліматичних змін, бідності, воєн, конфліктів, стихійних катаклізмів, порушення прав людини, екологічних і техногенних катастроф. Музейні спільноти переосмислюють місце, роль і стратегії своїх інституцій, замислюються про свій внесок у розвиток суспільства, мир і майбутнє.

На цьогорічній генеральній конференції ІCОМ створено Комітет з підвищення стійкості музеїв до надзвичайних ситуацій, який займатиметься питаннями готовності музеїв та реагуванням на них – Disaster Resilient Museums Committee (ICOM-DRMC).

Його створено на основі постійного комітету, який з 2005 року моніторив загрози, реагував на пошкодження й надавав допомогу культурній спадщині у різних країнах, зокрема в Іраку, Сирії, Пуерто-Ріко, Домініці, на Гаїті та Дорбуді.

"ІCОМ заснували 1946 року, зокрема і для сприяння повоєнному відновленню музеїв. Але не завждиу цьому музейники можуть покладатися на допомогу урядів. Тому вони мають збільшувати свою стійкість до загроз і реагування на них. Тривали дискусії щодо долі DRCM – чи йому залишатися дорадчим органом, чи він має перетворитися на дієвіший інструмент допомоги музеям і музейникам у надзвичайних ситуаціях", – пояснює Корін Веґенер, керівниця Ініціативи порятунку культури Смітсонівського інституту (Вашингтон, США).

Президентом ICOM-DRMC стала Діана Пардю, яка вже має багатий досвід: учасник рятувальної операції на Гаїті, керівник музейного напрямку Національного меморіалу "Статуя Свободи" і Національного музею еміграції "Елліс Айленд" Національної служби парків США із Нью-Йорку.

 
Керівний склад Міжнародного комітету з підвищення стійкості музеїв до надзвичайних ситуацій: президент – Діана Пардю, віце-президент – Ігор Пошивайло, секретар – професор Брайан Деніелс, скарбник – професор Юджі Куріхару

Віце-президентом обрано Ігоря Пошивайла, члена правління постійного комітету ICOM-DRMC, керівника проєктів із безпеки культурної спадщини, генерального директора Національного музею Революції Гідності.

"Серед найближчих завдань нового комітету – сформувати активне правління і розширити членство, актуалізувати тему управління ризиками, створити базу інформаційних ресурсів та можливостей навчання, налагодити партнерство. Вірю, що нам вдасться стати для музеїв у всьому світі дієвою, натхненною і партнерською платформою з підготовки та реагування на надзвичайні ситуації, які зростають щороку. А музеям ставати стійкими до криз і зберігати культурні надбання людства для майбуття", – оптимістично налаштований щодо подальшої діяльності комітету Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного музею Революції Гідності.

 
Ігор Пошивайло

Ігор Пошивайло – музеолог, кандидат історичних наук, заслужений діяч мистецтв України, громадський діяч. З 2016 року генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності. Автор і куратор низки міжнародних проєктів культурно-мистецького спрямування, семінарів із музейної справи і культурної політики.

Стипендіат програми академічних обмінів імені Фулбрайта. Учасник Програми міжнародних відвідувачів Держдепартаменту США "Збереження культурної спадщини" (США, 2004), Програми глобального молодіжного обміну "Майбутнє культури у ХХІ столітті" (Японія, 2004).

Пройшов міжнародний навчальний курс "Перша допомога культурній спадщині в надзвичайних ситуаціях" (ІККРОМ, ЮНЕСКО, Смітсонівський інститут, м. Амстердам, 2015). Тренер навчальної програми "Перша допомога культурній спадщині в умовах кризи" (Вашингтон, Смітсонівський інститут, ІККРОМ, 2016). Автор і упорядник видання "Безпека культурної спадщини у надзвичайних ситуаціях: міжнародні стратегії для України". Експерт Міжурядового комітету із збереження духовної спадщини ЮНЕСКО (2009).

Брав участь у науково-дослідних експедиціях до Великої Британії, Італії, Бельгії, Нідерландів, Люксембургу, Швейцарії, Німеччини та Франції. Виступав із лекціями в Колумбійському університеті та Смітсонівському інституті. З 2019 року віце-президент Міжнародного комітету з підвищення стійкості музеїв до надзвичайних ситуацій (ICOM-DRMC).

ІCОМ (International Council of Museums) – міжнародне об'єднання музеїв та професійних музейних працівників, які займаються збереженням, охороною та популяризацією світової природничої і культурної спадщини, матеріальної і нематеріальної. Створений у 1946 році, та є недержавною організацією, яка має офіційні стосунки з ЮНЕСКО та консультативний статус в Економічній та соціальній раді ООН.

Український національний комітет Міжнародної ради музеїв був створений у 1992 році та став членом Міжнародної ради музеїв на правах її національного комітету. Члени ICOM беруть участь у діяльності 117 Національних комітетів та 30 Міжнародних комітетів, кожен із яких має свою спеціалізацію та займається окремим напрямком музейної діяльності. На початку 2019 року Національний музей Революції Гідності став членом ICOM.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.