Спецпроект

Експосол Канади в Україні увійшов до складу Ради директорів українського центру в Торонто

Канадський дипломат українського походження, Надзвичайний і Повноважний Посол Канади в Україні (2014-2019 рр.) Роман Ващук увійшов до складу Ради директорів Українсько-канадського дослідчо-документаційного центру.

Про це повідомляє Укрінформ.

"Рада директорів, адміністрація та волонтери Українсько-канадського дослідчо-документаційного центру із задоволенням вітають пана Романа Ващука - експосла Канади в Україні - у лавах Ради директорів УКДДЦ", - йдеться у дописі.

Як зазначається, в центрі сподіваються "на продуктивну співпрацю в діяльності щодо збереження минулого для наступних поколінь".

Українсько-канадський дослідчо-документаційний центр (The Ukrainian Canadian Research & Documentation Centre, UCRDC) - це громадський центр, який збирає, каталогізує та зберігає матеріали, що відзеркалюють історію, культуру та внесок українців у всьому світі, зазначається на сторінці УКДДЦ у Facebook.

Роман Ващук
Роман Ващук

Центр  функціонує як місце розташування ресурсів, де зберігаються архіви, невелика бібліотека, усні історії (як в аудіо-, так і у відеоформаті), фотографії, спогади, особисті архіви тощо.

УКДДЦ створює документальні фільми (зокрема, стрічка "Між Гітлером та Сталіним" 2003 р.), готує навчальні матеріали, спонсорує лекції, конференції та виставки на різні теми, пов'язані з українською тематикою.

Великим здобутком УКДДЦ є кінофільм "Врожай відчаю", котрий отримав нагороди та відзнаки на різних фестивалях.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.