Спецпроект

АНОНС: театралізована вечірня екскурсія у Національному музеї історії України

Національний музей історії України покаже «Таємниці українських дворян»

19 вересня Національний музей історії України запрошує на вечірню театралізовану екскурсію з каганцями "Таємниці українських дворян".
Овіяне романтикою ХІХ ст. Міцний запах пороху на війні й делікатні аромати троянд на балах, ніжні зустрічі при місячному сяйві та нерозділене кохання, стрімкі злети улюбленців долі та безславні падіння невдах...
А яким було життя тогочасних українських знаменитостей: засновників бізнес-імперій, нуворишів, які здобули величезні статки завдяки цукровому буму та змогли купити собі дворянські титули, власників палаців, колекціонерів антикваріату, щедрих меценатів та їхніх друзів – письменників, поетів, художників? Кого порівнювали з героєм роману Теодора Драйзера? Чий маєток називали українським Парнасом? А який рід згас через прокляття запорізьких характерників?
При мерехтливому світлі каганців ви почуєте відповіді на ці питання та розкриєте для себе багато інших таємниць, якими оповиті найвідоміші дворянські роди України ХІХ сторіччя.
Початок – у суботу, 19 вересня, о 20:00 в Національному музеї історії України, вул. Володимирська, 2.
Вартість участі – 175 грн.
Квитки можна придбати у касі музею (щодня з 10:00 до 17:00) АБО ОНЛАЙН. Кількість місць обмежена, тому квитки необхідно викуповувати заздалегідь. Телефон для довідок: (044) 278 48 64.
 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.