Окружний адмінсуд Києва скасував перейменування Московського проспекту на честь Бандери

Окружний адміністративний суд Києва скасував рішення Київської міської ради про перейменування Московського проспекту на проспект Степана Бандери та вулиці Суворова на вулицю Михайла Омеляновича-Павленка.

Про це свідчить інформація у Єдиному реєстрі судових рішень.

 

Суд ухвалив таке рішення 28 січня, частково задовільнивши позов громадської спілки "Громадський контроль і порядок". Позивач просив визнати протиправним дане рішення і дії Київської міськради, а також скасувати його.

Суд визнав протиправним і скасував це рішення. Разом з тим ОАСК відмовив позивачу у визнанні протиправними дій Київської міськради при прийнятті цього рішення.

Також суд стягнув на користь громадського союзу "Громадський контроль і порядок" 689 гривень судового збору. Згідно з рішенням, Київміськрада може подати апеляцію.


Відзначимо, що це вже друге рішення ОАСК з цього питання. Перше було у 2019 році і було відмінене апеляційним судом. Тепер апеляцію можна оскаржити тільки у Верховному суді.

"Сто днів" або останній король: епізод з історії визвольних змагань литовського народу

Кожному в Україні, мабуть, відомі події Української революції. Зокрема, обставини реставрації гетьманської влади у 1918 році. Втім, спроби повернення до історичних форм правління, у ту добу боротьби за незалежність колишніх підневільних Росії народів, характерні не лише для України. Подібне відбулося і у Литві. Майже одночасно з реалізацією ідей українського ІІ Гетьманату народився литовський монархічний проект.

Інтелектуали за викликом. Хто й навіщо створив легенду про "Петра Великого"

Як європейські інтелектуали волею, чи неволею допомагали російському імператору Петру І відбілювати власну репутацію.

Професор Дмитро Білий: "Після геноциду на Кавказі залишилося не більше 10% черкеського населення"

У травні 1864 року на Червоній Поляні неподалік від Сочі відбулася остання битва з російськими військами черкеських воїнів, під час якої всі вони загинули. Власне, місцина отримала таку назву, бо вся вона була залита кров'ю. А вже 21 травня 1864 року російські війська влаштували переможний парад. Це означало остаточну поразку черкесів у війні, яку вони вели проти царської росії понад сто років.

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.