В Україні розробили інтерактивний атлас про природну і культурну спадщину

Учені Інституту географії НАН України п'ять років займалися розробкою інтерактивного атласу «‎Населення України та його природна і культурна спадщина».

Про це розповів Укрінформу головний науковий співробітник відділу картографії Інституту географії та академік НАН України Леонід Руденко.

 

"‎Атлас розроблявся п'ять років – включно з розробкою наукової теми та виготовленням власне електронного атласу", - наголосив він.

Науковець розповів, що атлас призначений для працівників культури, науки, краєзнавців, викладачів та студентів навчальних закладів, владних структур регіонів різного рівня для широкого використання в управлінській, економічній, екологічній, просвітній, культурній та інших сферах діяльності, а також громадян України, які цікавляться культурою та історією своєї Батьківщини.

А його популяризація серед українців буде здійснюватися шляхом публікацій в інтернеті та представлення в різних інституціях (МОН, окремих ВНЗ, управлінських інститутах тощо).

Також він зазначив, що під час розробки виникло чимало проблем, пов'язаних з фінансуванням, часом та достовірними відомостями про пам'ятки культурної та природної спадщини.

"‎Гостро постала проблема наявності достовірних та актуальних даних про пам'ятки культурної та природної спадщини. Ні центральні органи виконавчої влади, ні органи місцевого самоврядування, ні громадськість не володіють повною інформацією про наявність пам'яток природної та культурної спадщини", - зауважив Руденко.

Наразі існує лише електронна версія атласу, представлена на засіданні Президії НАН України 3 лютого. Розробка паперової потребує додаткового часу і фінансування.

А для звичайних користувачів перегляд атласу поки що недоступний, тому що триває оформлення авторських прав та вирішення організаційних питань з вибором платформи для його перегляду.

Атлас "‎Населення України та його природна і культурна спадщина" - це блоки інтерактивних карт, розділених за темами: Україна в світовому та європейському гуманітарному просторі; умови та фактори формування, розвитку та збереження природної та культурної спадщини; населення України – субʼєкт (джерело) формування спадщини; культурна та природна спадщина; культурна та природна спадщина регіонів та етносів; українська культурна та природна спадщина діаспори.

Працювати з атласом можна на різних операційних системах та видах пристроїв.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.