Анджеліна Джолі продала на аукціоні картину Черчилля за рекордну для його робіт вартість

Акторка Анджеліна Джолі продала картину колишнього премʼєр-міністра Великої Британії Вінстона Черчилля «Мінарет мечеті Аль-Кутубія» за рекордні для його робіт $11,5 мільйона (£8.3 million).

Про це повідомляється на сайті аукціонного дому Christieʼs.

 

Спочатку полотно, на якому зображена мечеть XII століття в Марракеші з Атласькими горами на задньому плані, оцінювалося у $2—3,4 млн (£1,5—2,5 млн).

Черчилль намалював цей пейзаж у січні 1943 року після зустрічі з президентом США Франкліном Рузвельтом в Касабланці, де відбувалися перемовини керівників країн антигітлерівської коаліції. Два лідери відвідали Марракеш після конференції, щоб Черчилль зміг показати Рузвельту красу міста.

Після цього британський премʼєр намалював пейзаж і подарував його Рузвельту на згадку про поїздку, потім полотно перейшло у спадок його сину Елліоту.

Картина була єдиною, створеною Черчиллем у період Другої світової війни, хоча загалом він за все своє життя намалював понад пів тисячі робіт.

Згодом, за даними CNN, у 2011 році Бред Пітт придбав картину у торговця антикваріатом Білла Рау як подарунок Джолі. Пара розлучилася у 2016 році після двох років офіційного шлюбу.

Рау розповів, що син Рузвельта продав картину в 1960-х, а потім вона більше пʼяти десятиліть зберігалася у Новому Орлеані.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.