Державна архівна служба України створила онлайн-виставку “Чорнобиль: 35 років пам’яті”

В експозиції представлені документальні фото із Зони відчуження, офіційні листи, протоколи засідань КПРС, звіти й доповідні членів партії та керівництва Чорнобильської АЕС після аварії; світлини, анкети, посвідчення ліквідаторів аварії, а також листи і телеграми людей, які пропонували свою допомогу постраждалим від катастрофи

 

"Комплекс документів, пов'язаних з аварією на Чорнобильській АЕС всебічно відбиває причини, перебіг та наслідки найбільшої техногенної катастрофи ХХ століття, яка стала жорстоким випробуванням не лише для України. Тоталітарна радянська система приховувала правду про цю трагедію, документи про неї мали різні грифи секретності.

В незалежній Україні ці грифи знято, документи доступні для дослідження та частково опубліковані, а 30 жовтня 2017 року українська номінація "Документальна спадщина, пов'язана з аварією на Чорнобильській АЕС" була включена до Міжнародного реєстру програми ЮНЕСКО "Пам'ять світу".

Мета Державної архівної служби України заради пам'яті та майбутніх поколінь донести до світової спільноти правду про Чорнобильську катастрофу, про небезпеку радіації та людський фактор, який відіграв не останню роль в спричинені трагедії та ліквідації її наслідків, створити електронний ресурс, доступний для дослідників в інтернеті", - розповів Голова Укрдержархіву Анатолій Хромов.


До виставки увійшли документи з державних архівів Київської та Житомирської областей, Центрального державного архіву громадських об'єднань України та Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г. С. Пшеничного. Онлайн-експозиція доступна на головній сторінці офіційного веб-порталу Державної архівної служби України.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.