Виставка «Чорнобиль. Подорож» вже відкрилася для всіх охочих

У Києві на ВДНГ мультимедійна виставка «Чорнобиль. Подорож» вже відкрита для всіх охочих.

Про це написав міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко в Фейсбуці.

 

"Нещодавно розповідав про виставку "Чорнобиль. Подорож", що організована в Києві за підтримки МКІП. Підготовка до відкриття була завершена у 35-у річницю трагедії на ЧАЕС – 26 квітня. І ось, вже відсьогодні, 5 травня, вона відкрита для всіх охочих", - написав Ткаченко.

Він зазначив, що ця виставка – унікальна можливість поглибити свої знання про трагічну сторінку нашої історії, не з художніх домислів та міфів, а з документальних і реальних фактів: фотографій, відеозаписів, розповідей ліквідаторів.

За словами міністра, виставка дасть змогу зрозуміти для себе, як все відбувалося насправді: що відчували очевидці та їхні перші думки, усвідомити масштаб вибуху, що сколихнув весь світ.

Ткаченко додав, що проходячи повз об'єкти експозиції, можна буде: переглянути архівні світлини та відеоматеріали; дізнатися спогади ліквідаторів та очевидців; зрозуміти вплив Чорнобилю на мистецтво: роботи світових митців і картини української художниці Марії Примаченко; у віртуальному режимі "відвідати" Чорнобиль, завдяки сучасним VR-технологіям.

"Чекаємо у павільйоні ВДНГ №1. Це варто побачити. "Ефект присутності" буде забезпечено. Закриття мультимедійної виставки 15 липня. Не гайте часу", - написав міністр.


Як повідомлялося, до 35-х роковин Чорнобильської катастрофи у павільйоні ВДНГ підготували виставку "Чорнобиль. Подорож".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.