АНОНС: Акція пам'яті Георгія Ґонґадзе

У Києві відбудеться Акція пам’яті Георгія Ґонґадзе, приурочена до 21-х роковин вбивства українського журналіста. Акцію організовує Премія імені Георгія Ґонґадзе у партнерстві з Центром прав людини ZMINA.

Про це повідомляють організатори у Фейсбук.

 

Цього дня учасники акції, журналісти й правозахисники, згадають, який внесок Георгій Ґонґадзе зробив в розвиток української журналістики, а також нагадають, як насильницька смерть та її розслідування вплинули на медіаспільноту, українське суспільство та державу.

Під час акції буде озвучено звернення правозахисних та медійних організацій до української влади із закликом ефективно й прозоро розслідувати вбивство Ґонґадзе та інших українських журналістів, виконати вимоги Комітету міністрів Ради Європи у справі Ґонґадзе.


Учасники акції:

Валентина Теличенко – правозахисниця, представниця сім'ї Ґонґадзе;

Тетяна Терен – виконавча директорка Українського ПЕН;

Мирослава Барчук – журналістка, телеведуча, лауреатка Премії Ґонґадзе-2021;

Ольга Падірякова – головна редакторка сайту Центру прав людини ZMINA;

Севгіль Мусаєва – головна редакторка видання "Українська правда";

Оксана Мамченкова – координаторка проєктів в Українському ПЕН (Премія Ґонґадзе, Дискусійний ПЕН-клуб).


Модераторка акції: Ольга Сніцарчук – журналістка, телеведуча.


Трансляцію акції можна буде переглянути на Facebook-сторінках Центру прав людини ZMINA, Премії імені Георгія Ґонґадзе, Українського ПЕН, видань "Детектор медіа" та "Українська правда", Львівського медіафоруму, Асоціації випускників kmbs.


Організатор: Премія імені Георгія Ґонґадзе

Організаційні партнери: Український ПЕН, Центр прав людини ZMINA, Львівський Медіафорум

Інформаційний партнер: Детектор медіа


Час: 16 вересня, четвер, 11:00


Місце: в Іллінському сквері


Премія імені Георгія Ґонґадзе – відзнака та екосистема ініціатив для незалежних журналістів, заснована Українським ПЕН у партнерстві з Києво-Могилянською Бізнес-Школою, Асоціацією випускників kmbs та виданням "Українська правда". Премія вручається раз на рік, 21 травня, в день народження Ґонґадзе.

Лауреатами Премії були Вахтанґ Кіпіані (2019), Павло Казарін (2020), Мирослава Барчук (2021).



Читайте також:

Пробач, Гіє! Сьогодні ми могли б святкувати 50-тиріччя журналіста Георгія Гонгадзе

Гонгадзе і сумбурні думки

Мама свого Сина. Я і Україна в боргу перед Лесею Корчак...

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.