У Львові на Меморіалі пам’яті Героїв Небесної Сотні висадили сосни

На Меморіалі пам’яті Героїв Небесної Сотні висадили дерева двох видів: сосну чорну повнорозмірну та сосну гірську, яка плететься по землі. До участі у висадці долучились родини загиблих Героїв, представники духовенства та громадськість.

Про це повідомляє пресслужба Львівської міської ради.

 

"Сьогодні ми висадили 8 великих та 8 маленьких сосен, зокрема сосну чорну повнорозмірну та сосну гірську, яка плететься і росте при землі. Бюджет в рамках проєкту був 600 тис. грн – це не тільки закупівля, а й посадка, кріплення.

Ці сосни 8 років росли у розсаднику під Києвом, а до того понад 15 років вирощувались у Нідерландах. Це дуже якісний розсадний матеріал. Вони пережили 4 посадки перед тим, як ми висаджуємо їх тут, тому вони мають досить компактну кореневу систему", - зазначила керівниця управління екології та природних ресурсів ЛМР Олександра Сладкова.

 

За словами чиновниці, важливо, що дерева посадили саме зараз, оскільки сосни треба висаджувати тоді, коли вони є найменш активними. Якщо листові дерева легше пересаджувати восени та навесні, то хвойні – у грудні-січні, при мінусовій температурі повітря. Важливо й те, що їх викопали при плюсовій температурі, а садять зараз, коли вони є мінімально активні.

 

100-річні чорні сосни є прикрасою багатьох львівських парків, зокрема поруч меморіалу у парку "На Валах", а найбільше – у Личаківському. Арнольд Рерінг – великий міський садівничий – дуже любив цей вид.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.