В окупованому Криму руйнується Свято-Володимирський собор

В окупованому Севастополі руйнується Свято-Володимирський кафедральний собор (Херсонес Свято-Володимирський). Там протікає дах і знищені фасади. Парафіяни бояться, що перебування у храмі є небезпечним.

Про це повідомляє Локальна історія.

 

Ще у 2018 році парафіяни зверталися до самопроголошеної влади півострова із проханням про реконструкцію собору, однак усе безрезультатно. Від моменту окупації Криму жодних ремонтних робіт у соборі не проводили, а за останні три роки стан собору став ще гіршим.

"Передусім йдеться про необхідність провести ремонт покрівлі – дах тече, як решето – і фасадні роботи. Але головне – усунути основну причину неприємностей, що руйнують будинок як зовні, так і зсередини: забезпечити нормальну роботу всіх інженерних систем", – розповів представник фонду "Моя історія" Олександр Галкін.


Свято-Володимирський кафедральний собор розташований на території Херсонесу Таврійського у Криму.

Його заклали у 1861 році в одному з місць ймовірного хрещення князя Володимира. На місці храму раніше під час розкопок знайшли залишки давніх церковних споруд.

Під час Другої світової війни собор було зруйновано. Роботи з його відновлення почались у кінці 1990-х років, хоча активний розвиток вони отримали тільки в 2000 році.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.