Польща звернулась в ООН щодо репарацій від Німеччини

У вівторок Польща надіслала до ООН звернення щодо отримання репарацій від Німечиини за шкоду, завдану під час Другої світової війни

У вівторок Польща надіслала до ООН звернення щодо отримання репарацій від Німечиини за шкоду, завдану під час Другої світової війни.

Про це повідомив заступник міністра закордонних справ Польщі Аркаіуш Мулярчик.

У 2017 році Сейм Польщі створив робочу групу з оцінки втрат, завданих країні німецьким агресором в роки Другої світової війни, яку очолив Мулярчик. 1 вересня 2022 року у Варшаві представники польської влади представили звіт про завдану Німеччиною шкоду Польщі в роки Другої світової війни.

Згідно з цим документом, Берлін мав би виплатити Варшаві за спричинені людські та матеріальні втрати під час Другої світової війни воєнних репарацій на суму понад 6,2 трлн злотих (понад 1,5 трлн дол. за курсом станом на 2021 рік).

Німецька влада заявляє, що вважає це питання для себе закритим. Тому, Польща тепер звертається до різноманітних міжнародних організацій - ЮНЕСКО, ООН тощо.

Зруйнована нацистами Варшава
Зруйнована нацистами Варшава

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.