АНОНС: виставка архівних документів до 150-річчя від дня народження Павла Скоропадського

До 150-ліття Павла Скоропадського архівісти підготували виставку архівних документів «Спокій ми можемо зазнати тільки на своїй Землі, коли виконаємо наш обов’язок перед Богом і Батьківщиною».

Про це повідомив директор у Центральний державний історичний архів України, м. Київ Ярослав Файзулін.

"15 травня 2023 року виповниться 150 років від дня народження Павла Скоропадського. Постаті, безумовно, знакової для української історії - аристократ, військовий, гетьман України, очільник гетьманського руху на еміграції, люблячий чоловік і сентиментальний батько, гарний друг. Як і кожен державний діяч, Павло Скоропадський мав свої сильні сторони, здобутки, так і прорахунки. Однак ті аж ніяк не зменшують його внеску в українське державотворення", - написав Ярослав Файзулін.

У виставці архівних документів "Спокій ми можемо зазнати тільки на своїй Землі, коли виконаємо наш обов'язок перед Богом і Батьківщиною" представлені 100 документів із центральних та обласних державних архівів, близько 30 із них - з Центральний державний історичний архів України, м. Київ. Багато із них - унікальні. 

Переглянути матеріали виставки можна за посиланням.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.