Стефанчук в Сеймі: Написати історію, не вириваючи з неї жодної сторінки

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук виступив перед Сеймом Польщі, подякував Польщі та полякам, а також згадав про Волинську трагедію.

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук перебуває із офіційним візитом у Польщі. 25 травня, відбувся виступ спікера українського парламенту перед Сеймом Польщі, в якому пролунали слова подяки для Польщі та поляків, а також було згадано про Волинську трагедію. 

Свою промову перед Сеймом Польщі Голова Верховної Ради України виголосив польською та українською мовами, що викликало захоплення у присутніх та овації.

"З перших моментів російського вторгнення польський народ, польська держава твердо стали пліч-о-пліч з Україною, сміливо і голосно заявили на весь світ – немає згоди на домінування сили над правом, немає згоди на порушення принципів, за якими ми всі живемо", - з промови Голови Верховної Ради України перед Сеймом Польщі.

Також у своїй промові Голова Верховної Ради України згадав про важку дату в історії - роковини Волинської трагедії. 

"Наближаються роковини страшних подій на Волині. Ми розуміємо ваш біль після втрати близьких… Усім нащадкам загиблих висловлюю співчуття і вдячність за те, що вони зберігають світлу пам'ять про своїх предків. Пам'ять, яка не закликає до помсти і ненависті, а служить застереженням, що подібне ніколи не повториться між нашими народами", - зазначив Руслан Стефанчук.

Насамкінець Голова Верховної Ради України подякував полякам за підтримку та наголосив на історичному шансі налагодження українсько-польських стосунків.

"Я хочу, щоб ми усвідомили, що можливо вперше, історія дарує нам – нашим президентам, парламентам і урядам – унікальний шанс і відповідальність стати творцями нового майбутнього добрих сусідок України і Польщі. Я хочу, щоб ми разом написали нашу нову історію – не переписуючи її і не вириваючи з неї жодної із уже написаних і пережитих сторінок", - сказав Руслан Стефанчук.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.