IN MEMORIAM: У війні за Україну загинув індіанець з Канади

25-річний Остін Латлін-Берсьє був мешканцем крі-нейського народу Опаскваяк в північному Манітобі.

Про це на своїй сторінці у Facebook написав Остап Скрипник, дорадник манітобської провінційної ради Конгресу українців Канади.

Головнокомандувач сухопутними військами Морін Браун повідомив, що Остін Латлін-Берсьє приєднався до битви української армії проти російських військ незабаром після початку війни 2022 року. А 13 листопада його сім'ю повідомили про смерть Остіна.

Раніше Латлін-Берсьє покинув Опаскваяк, щоб викладати англійську мову в Перу. Згодом потім поїхав до Італії та Румунії, де дізнався про початок війни в Україні.

Латлін-Берсьє пройшов навчання у Збройних силах Канади за програмою Cadet and Bold Eagle, яка поєднує вчення корінного населення з військовою підготовкою.

"Його смерть вплинула на наше співтовариство таким чином, що змусила всіх задуматися про наш внесок у побудову більш справедливого та справедливого суспільства", - сказав Морін Браун.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.