Дисидент Степан Хмара потребує коштів на лікування

Допоможіть зібрати кошти на дороговартісне лікування дисидента та політв'язня Степана Хмари.

Про це повідомив історик і журналіст Вахтанг Кіпіані. 

"Один з лідерів антикомуністичного руху опору 1970-1980 рр. Степан Хмара у лікарні. Ним давно опікується Патронатна служба Азову і зокрема Тетяна Даниленко, яка повідомила - на "хімію" на найближчі кілька днів потрібно приблизно 200 000 гривень. І це не рахуючи поточних оплат за стаціонарне лікування. Прошу підтримати політв'язня-націоналіста, який віддав десятиліття свого життя за самостійну Україну", - написав Вахтанг Кіпіані.

Допомогти Степанові Хмарі можна перевівши кошти за посиланням

Степан Хмара - дисидент в період перебудови, довголітній політв'язень радянських концтаборів, народний депутат України І, II та IV скликань.

 

"Сто днів" або останній король: епізод з історії визвольних змагань литовського народу

Кожному в Україні, мабуть, відомі події Української революції. Зокрема, обставини реставрації гетьманської влади у 1918 році. Втім, спроби повернення до історичних форм правління, у ту добу боротьби за незалежність колишніх підневільних Росії народів, характерні не лише для України. Подібне відбулося і у Литві. Майже одночасно з реалізацією ідей українського ІІ Гетьманату народився литовський монархічний проект.

Інтелектуали за викликом. Хто й навіщо створив легенду про "Петра Великого"

Як європейські інтелектуали волею, чи неволею допомагали російському імператору Петру І відбілювати власну репутацію.

Професор Дмитро Білий: "Після геноциду на Кавказі залишилося не більше 10% черкеського населення"

У травні 1864 року на Червоній Поляні неподалік від Сочі відбулася остання битва з російськими військами черкеських воїнів, під час якої всі вони загинули. Власне, місцина отримала таку назву, бо вся вона була залита кров'ю. А вже 21 травня 1864 року російські війська влаштували переможний парад. Це означало остаточну поразку черкесів у війні, яку вони вели проти царської росії понад сто років.

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.