У Миколаєві оцифрують листівки і фотографії кінця XIX — першої половини XX століття

У Миколаєві оцифрують понад 1000 старих листівок і фотографій кінця 19 — першої половини 20 століття з фондів Миколаївського обласного краєзнавчого музею.

Про це повідомили в Миколаївській міській раді.

Проєкт з оцифрування паперових експонатів реалізує Платформа MY ART у партнерстві з Агенцією розвитку Миколаєва.

За словами експерта з розвитку культури Офісу відновлення та розвитку Миколаєва Євгена Гомонюка, умовно всі світлини поділяють на родинні, архітектурні та подієві.

"Умовно всі світлини можна поділити на родинні, архітектурні та подієві. Вони ілюструють не лише життя старого міста й портрети тогочасних мешканців, але й демонструють еволюцію розвитку фотографії, як мистецтва, від розкішних фотоательє до вуличного репортажу. А ще це класне джерело для краєзнавчих та етнографічних досліджень. Та ілюстрація тогочасної моди з різними костюмами, зачісками й аксесуарами. Це такий колективний портрет Миколаєва тих часів", – зазначив експерт з розвитку культури Офісу відновлення та розвитку Миколаєва Євген Гомонюк.

Співробітники Миколаївського обласного краєзнавчого музею зазначають, що музейна колекція налічує понад 390 000 предметів зберігання. Оцифровані старі поштові листівки і фотографії будуть розміщені на спеціально створеному двомовному сайті. 

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.