АНОНС: Презентація спогадів про Голодомор, що вціліли в архіві СБУ

8 лютого у Музеї Голодомору відбудеться презентація археографічного видання – спогадів "33-й рік", автором яких є вчитель з Боярки, що на Київщині, свідок Голодомору Лавро Нечипоренко.

Про це інформує Музей Голодомору. 

Унікальний рукопис, що має детективну історію, пов`язану з діяльністю КДБ та рухом шістдесятників, три роки тому був переданий до Музею Голодомору, і вже кілька місяців представлений в експозиції Зали пам`яті.

А тепер його зможе прочитати кожен охочий, адже музей видав друком спогади як історичне джерело особового походження. Зміст спогадів є важливим для розуміння механізму вчинення геноциду в Києві та в селах Житомирської і Вінницької областей (за сучасним адміністративним поділом).

Частина видання здійснена за сприяння Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія та за кошти Православної церкви України і парафії собору Святого Андрія у Вашингтоні (США).

Уривок з книги "33-й рік" Лавра Нечипоренка

Участь у заході візьмуть:

• Блаженнійший Епіфаній, Предстоятель Православної церкви України, Митрополит Київський і всієї України;

• Леся Гасиджак, в. о. Генерального директора Національного музею Голодомору-геноциду;

• Роман Молдавський, упорядник видання, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Національного музею Голодомору-геноциду;

• Олександр Лаврович Нечипоренко, син автора спогадів;

• Ярослав Файзулін, директор Центрального державного історичного архіву України;

• Андрій Ковальов, історик, політолог, дослідник спогадів, речник Генерального штабу Збройних Сил України.

Коли: 8 лютого об 11:30

Де: у Музеї Голодомору (Київ, вул. Лаврська, 3) 

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.