У день загибелі головнокомандувача УПА на руїнах його музею презентували виставку "Знайти Романа Шухевича"

До 30 червня виставку можна безкоштовно оглянути в Національному музеї "Тюрма на Лонцького" у Львові.

Про це інформує Центр досліджень визвольного руху.
 

5 березня, у рамках заходів із вшанування Романа Шухевича, організованих Львівською ОВА, Львівською обласною радою та Львівським історичним музеєм, Центр досліджень визвольного руху представив виставку "Знайти Романа Шухевича" про життя та діяльність головного командира УПА.

"Виставка "Знайти Шухевича" - це розповідь про Головного командира УПА зрозумілими словами. Вона для тих, хто хоче знати більше про історію боротьби України проти Росії, але не знає, з чого почати", - каже авторка книги "Роман Шухевич. Життя легенди" Олеся Ісаюк. 

Два десятки інформаційних банерів допоможуть зруйнувати міфи про генерала Шухевича та розповісти унікальні та маловідомі факти з його життя. Одразу опісля презентації на руїнах знищеного музею в Білогорщі виставка "Знайти Романа Шухевича" перемістилася до Львова - у Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" (вул. Степана Бандери, 1). Тут вона триватиме кілька місяців - до 30 червня, дня народження головнокомандувача УПА Романа Шухевича. Вхід на виставку - вільний.

"Шухевич вмів обʼєднувати, саме він із розрізнених повстанських груп зробив справжню армію з єдиними командуванням. Шухевич і нині має обʼєднати - тепер довкола відновлення його музею, зруйнованого росіянами. Маємо відкласти вбік всі політичні суперечки і спільно зробити так, аби якнайшвидше відкрити відновлений музей. Аби сюди знову приходили тисячі людей. Аби повернути Шухевича в стрій для нинішньої боротьби з Росією", - зауважує народний депутат України, історик Володимир В'ятрович. 

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.