АНОНС: "Секретні історії на всі часи: українська розвідка та архіви КГБ"

28 квітня у рамках фестивалю "Книжкова країна" відбудеться розмова з Олександром Скрипником і Едуардом Андрющенком про українську розвідку та архіви КГБ.

26 квітня 2024

Про це йдеться на сайті фестивалю "Книжкова країна".

Спікери:

Олександр Скрипник - журналіст, дослідник історії української розвідки.

Едуард Андрющенко - історик, дослідник архівів радянських спецслужб, редактор was. media.

Модеруватиме директорка видавництва "АДЕФ-Україна" Алла Істоміна.

Коли: 28 квітня о 17:00

Де: ВДНГ (павільйон № 6, зала № 2)

Теми

Дивіться також

АНОНС: Війни і ядерні загрози. Дискусія з Сергієм Плохієм

АНОНС: Олександр Зінченко і Володимир В'ятрович про роль історії в сучасній політиці

АНОНС: Виставка "1000 і 1 книжка: з доробку трьох десятиліть"

В Оттаві відкрили українську бібліотеку ім. Лесі Українки

Всеукраїнський рейтинг "Книжка року 2023" оголосив переможців

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

10 травня 2024 — Олександр Скрипник

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

10 травня 2024 — Антоніна Костик

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

8 травня 2024 — Українсько-Німецька Історична Комісія

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

7 травня 2024 — Віталій Нахманович

Всі тексти «Історичної правди»

14 травня, 09:41

АНОНС: Виставка про ненасильницький спротив українців на тимчасово окупованих територіях

13 травня, 13:13

Онука легендарного совєтського льотчика запропонувала нанести удар по РФ

13 травня, 12:30

АНОНС: Презентація книг Юрія Шаповала про Олександра Довженка

13 травня, 09:49

АНОНС: Лекція Вахтанга Кіпіані "На щиті у вічність: як вшановували захисників України в діаспорі"

Всі новини