Спецпроект

1250-ті: польський мульт про війну Русі проти Литви

Епічний мультфільм - 3D-анімація вкупі з картинами олійною фарбою - в основі якого лежить балада Міцкевича, створена за відгоміном конфліктів між молодим Великим князівством Литовським і Галицько-Волинською державою.

Днями на Берлінському кінофестивалі відбулася прем'єра польського мультфільму "Загублене місто Світязь", знятого за мотивами відомої балади Адама Міцкевича "Світязь".

Мульт, показаний у короткометражній програмі Берлінале, викликав певний фурор незвичним поєднанням комп'ютерної 3D-анімації з монументальними олійними полотнами і тим фактом, що до створення 20-хвилинної стрічки за сім років доклалося 130 спеціалістів.

"Історична Правда" пропонує поглянути на хитросплетіння історії, внаслідок яких на світ з'явилося це відео (поки що трейлер, але орієнтовний розмах фільму вражає).

В оригінальній баладі Міцкевича переказується легенда про озеро Світязь біля Новогрудка (Новгород-Литовський, нині райцентр Гродненської області Білорусі). Це справді унікальна водойма, майже ідеально круглої форми, площею біля 170 гектарів посеред лісу, в неї не впадає жодна річка.

Легенда про Світязь нагадує російську історію про Кітєж-град: було посеред лісу місто дивовижної краси, напали чужинці (у випадку Кітєжа - монголи) і вже майже захопили фортецю, коли з Божого промислу вона зникла під водою з усіма мешканцями - і досі під водою можна почути дзвони і побачити блиск церковних бань.

Міцкевич, який народився неподалік Світязя, будучи польським патріотом, надав баладі політичного забарвлення XIX-го сторіччя. На місто наступає на абстрактний ворог, а "руський цар" - з натяком на прикордонні війни між Великими князівствами Литовським і Московським:

"Там, де цей ліс простягнувся похмурий,

Ниви стелилися здавна,

Ген Новогрудок здіймав свої мури,

Древня столиця преславна.

Раз по Литві покотилась тривога:

Цар із Pycі наступає;

Військо його оточило Мендовга,

Сили ж у князя немає".

Згаданий Мендовг - легендарний засновник Великого князівства Литовського Міндовг, шанований у сучасних Білорусі й Литві як один із батьків державності. В середині XIII сторіччя князь Міндовг володів Новогрудком і, за деякими припущеннями, після свого хрещення був там коронований на короля Литви.

Зрозуміло, що з жодним "царем" історичний Міндовг не міг воювати - маленький московський уділ в ті часи ще входив у склад Володимирського князівства. Однак тодішня Литва справді воювала з Руссю - із Галицько-Волинською державою.

Проти Міндовга вів військові дії Данило Галицький - деякі історики вважають, що до цього князя Данила схиляла Золота Орда, занепокоєна зростанням литовського впливу. У 1254 році, після примирення, галицький володар навіть посадив на князівство у Новогрудку (в ті часи ця територія називалася Чорною Руссю) свого четвертого сина - Романа Даниловича, а через кілька років литовці його вбили.

До речі, ще один син князя Данила - Шварно - був одружений із донькою Міндовга і після його Міндовга сам став великим князем Литовським.

У баладі Міцкевича розповідається про те, як князь міста Світязь Туган їде на заклик Міндовга про допомогу, а тим часом під місто підходить ворог і бере його штурмом.

Режисер фільму Каміль Поляк каже, що хотів уникнути політичної складової твору: "Йдеться не про Русь і Литву, а про сутичку між Добром і Злом. Я в першу чергу намагався передати емоції, які відчував, уперше читаючи баладу".

Отака історія. Дивіться трейлер, воно того варте. Відчувається вплив класичного малярства XIX сторіччя і водночас давньоруської іконописної школи.

"Світязь" Міцкевича українською можна прочитати тут.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.