Спецпроект

2017: "Три нації - одна свобода!". Канадські українці – визволителі Нідерландів

Український кризовий медіа-центр спільно з канадськими та нідерландськими партнерами випустив соціальний ролик про українців - громадян Канади, які в роки Другої світової війни воювали за визволення Нідерландів з-під нацистської окупації.

145 канадських українців загинули під час визволення Голландії.

Головний герой ролика – нащадок українських емігрантів Волтер Бунка. 6 червня 1944 року в складі Канадської армії він висадився в Нормандії, відзначився під час боїв у Голландії.

Бунка - кавалер 5 канадських і 1 голландської нагороди бойові заслуги.

Текст за кадром: "У кінці ХІХ століття сотні тисяч українців переїхали на землю вільних людей - до Канади. Коли світовій свободі став загрожувати нацизм, тисячі взяли до рук зброю, щоб її захистити. Воллі Бунка – йому пощастило вижити. Але 145 канадців українського походження навіки спочивають у голландській землі. Три нації - одна свобода". 

Ролик є елементом канадсько-нідерландсько-української інформаційно-просвітницької кампанії "Три нації – одна свобода". Її мета – розкрити для представників усіх трьох країн спільну сторінку історії – участь канадців українського походження у визволенні Нідерландів від військ нацистської Німеччини влітку 1944 року.

Автором ідеї є Геннадій Курочка, співзасновник та член правління Українського кризового медіа-центру. Спілкуючись із голландцями,він звернув увагу, що в Нідерландах надзвичайно шанують канадців за внесок їхньої країни у визволення Нідерландів від нацистів.

Зважаючи на те, що у Канаді – одна із найчисельніших українських діаспор, йому спало на думку з’ясувати, скільки канадських українців тоді брали участь у визволенні Нідерландів у складі Збройних сил Канади.

"Ми знайшли 117 воїнів, три меморіальних канадських кладовища. Тоді я зрозумів, що ми повинні щось зробити, тому що у Нідерландах і Україні про це мало хто знав", – розповів Геннадій Курочка. 

Докладніше читайте тут.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.