Хто наставив роги Богдану?

Цапині роги й звірячі вуха були настільки недоречні, що свідомість фіксувала їх тільки по якійсь хвилині уважного розглядання портрету.

То врешті-решт перетворилося на гру, чи експеримент. Варто було запитати когось із знайомих, або колег про те, чи нема у портреті чогось зайвого.

Хтось відповідав коротке "ні", хтось вважав композиційно недоречним маленьке зображення герба на тлі, хтось просто якийсь час вагався і не знаходив жодної відповіді.

Тож часто треба було тицяти пальцем у ті відростки із дещо дурнуватим питанням "а це?", і потім втішатися несподіваністю реакцій співбесідників.

Той тест був навіть не на уважність. Тест був на здатність опиратися стереотипам.

Про коронацію Богдана Хмельницького читайте у рубриці "Тексти"

Підготував Олександр ЗІНЧЕНКО