Колись я був активістом громадянської ініціативи "Кіно-Переклад". Розбираючи архіви, знайшов прецікавий з історичного погляду документ - статистику щодо відвідуваності радянського кінематографу, від загальносоюзного до УРСРівського.
Ці дані були наведені в рекламному проспекті української мережі кінотеатрів "Мультиплекс Холдинг".
Думаю, синефілам і просто любителям культурної статистики буде цікаво дізнатися і порівняти показники української (і не тільки) радянської кінематографії.
1971: "Червона Рута" - мюзикл про любов Зінкевича-дончанина і Ротару-гуцулки (ВІДЕО)
Спершу ТОП-20 радянського кінопрокату фільмів виробництва кіностудій Української РСР (до 1991 року):
 |
| Дані з монографії С.Кудрявцева "Своє кіно" |
Впадає в око, що в рейтингу багато лідерів кінопрокату 1950-60-их, які не дуже відомі сучасному глядачеві.
На відміну від знятої у Пирятині "Королеви бензоколонки" і пам'ятного детектива останніх років СРСР "Десять негренят" (за Агатою Крісті), пропагандистські бойовики штибу "Надзвичайна пригода" або "Блакитна стріла" (про західну шпигунку, яка полює за кресленнями нового радянського літака) вже мало хто й пригадає.
"Королева бензоколонки" - фільм з російською озвучкою і українськими написами :)
До речі, український фільм, на який прийшла найбільша кількість відвідувачів кінотеатрів ("Надзвичайна Пригода", 47 млн глядачів у 1959 році) має схожий сюжет з найбільш популярною стрічкою СРСР за всі роки існування радянського кінематографу - "Піратами ХХ сторіччя" (88 млн глядачів у 1980-му).
Журнал "Кіно" - часи, коли українські фільми приносили державі мільйони (ФОТО)
В першому випадку азійські капіталістичні негідники захоплюють радянський танкер "Полтава", у другому - вантажний корабель "Ніжин" (теж українське місто, до речі :) )
"Надзвичайна пригода" - лідер українського радянського кінопрокату. В ролях багато студентів із Китаю
Якщо "НП" переповнений радянським пафосом, коли чесні люди не піддаються на спокуси західного способу життя, то "Пірати..." зняті хоч і в Кримській області УРСР, але в типово західному стилі бойовика, де чесні радянські люди виявляються майстерними каратистами і влучними стрільцями.
Однак про це нижче.
70 років Івану Миколайчукові (невідомі ФОТО з життя і смерті актора)
В українському ТОП-20 бачимо два фільми з Володимиром Висоцьким - "Небезпечні гастролі" і "Вертикаль". Перший - дещо артхаусна трагікомедія про нелегку долю більшовиків-підпільників, зате другий став гімном радянському альпінізму, а геть не артхаусні пісні з нього перетворилися на народні хіти.
"Небезпечні гастролі" - Висоцький і якась прямо бабелівська Одеса
До речі, в український рейтинг ледь не втрапив і гумористичний "Штепсель одружує Тарапуньку" (лідер прокату 1958 року). За даними татарського синефіла Дмітрія Покрова, на фільм з українсько-єврейським тандемом Тимошенко-Березін прийшло 30 млн глядачів.
1970: Тарапунька і Штепсель як зброя радянської пропаганди
Тепер давайте поглянемо на ТОП-20 загальносоюзного кінопрокату (до 1991 року):
 |
| Мелодрами, комедії і бойовики "про Громадянську війну" |
Як бачимо, першу скрипку тут грають фільми виробництва московських студій - "Мосфільм" та імені Горького. "Срібний" рекордсмен, лідер прокату 1980 року "Москва сльозам не вірить", до речі, став одним з п'яти радянських кінофільмів, які отримували "Оскар".
Головний бойовик Радянського Союзу - "Пірати ХХ сторіччя"
Для порівняння можна подивитися ТОП-20 кінопрокату США (до 1991 року):
 |
| На "Робін Гуд" із Кевіном Кьостнером прийшло менше людей, ніж на "Інспектора кримінального розшуку" студії Довженка |
Порівняємо лідерів кінопрокату в трьох таблицях: США - 136 млн глядачів (у 1982 році), Москва - 88 млн глядачів (1980), Українська РСР - 47 млн глядачів (1959).
І ще кілька цікавих цифр кінематографічної статистики.
Радянське виробництво ігрових фільмів (державний сектор):
 | ||
|
Відвідуваність кінотеатрів в СРСР (до 1991 року) і Росії:
 |
| Показано кількість разів на рік, враховано все населення |
Динаміка зростання кіноринку в Україні після розпаду СРСР:
 |
| Ці касові збори переважно забезпечені Голлівудом, але вони живлять і українських акторів завдяки практиці дублювання і озвучки |
Читайте також: "Книговидання в УРСР - скільки українською і скільки російською (СТАТИСТИКА)"
Павло Солодько
Pедактор "Історичної Правди"