 |
| Ця радянська книга містить згадку про Шухевича |
У виданій у 1966 році в Мінську, видавництво "Беларусь", книзі "Они не стали на колени" знайшовся цікавий документ, який відсканував автор тематичного блогу про місто Береза та його історію - дуже рекомендую.
Це протокол коменданта караульної роти польської поліції Петра Яженцького про обшук в арештантському блоці концентраційного табору "Береза Картузька".
Навряд чи співробітники Інституту історії партії при ЦК КПБ, які виступили упорядниками цього збірника спогадів і документів, могли думати, що через майже півстоліття ми будемо там вишуковувати зерна історичної правди.
І не про комуністів, а про українських націоналістів.
1935-го року розташували каральну установу в приміщеннях колишнього католицького монастиря в теперішньому містечку Береза (Західна Білорусь). Це місце стало "ізолятором" для кількох тисяг ворогів тодішнього режиму. Здійснювались тут і розстріли.
 |
| Гнівні рядки про "ворогів трудового народу" |
В сусідніх камерах сиділи українські націоналісти, члени Компартій Західної України та Білорусі, єврейські діячі, польські опозиціонери - жертви "санаційного режиму" - причому як крайньоправі, так і ліві.
В середині 1930-х опинився в "Березі Картузькій" і майбутній головний командир УПА Роман Шухевич.
"Буржуазні націоналісти": як їх змальовувала радянська пропаганда (ФОТО)
У вказаній книзі немає прізвища Бандери, а Шухевича-"Шукевича", на диво, є. Але в якому контексті!
Під час шмону саме біля його ліжка були знайдені... шкарпетки. Не вказано, правда, чиї ;)
 |
| Ілюстрація з книги "Они не стали на колени" |
Не стверджуватиму, що це дуже цінне історичне джерело, але хай буде і таке. Історична правда складається не тільки з декларацій і маніфестів, але й з отаких дрібних деталей.
Що знайшли чекісти після останнього бою Шухевича
Отже, той самий документ, де згадується "Роман Шукевич":
 |
 |
 |
 |
Серед інших відомих в'язнів "Берези" варто згадати провідника ОУН Степана Бандеру, націоналістичного філософа Дмитра Донцова, письменника-комуніста Олександра Гаврилюка.
 |
| Приміщення концтабору. Фото - http://territoryterror.org.ua |
Табір існував до вересня 1939-го, коли після нападу спочатку Гітлера, а потім Сталіна Польська держава перестала існувати. Бандера та інші в'язні покинули це місце і повернулись до визвольної діяльності.
Вахтанг Кіпіані
Журналіст, історик, головний редактор сайту "Історична Правда"