Українська правда
Історична правда

Антон Шарий-Богунський. Романтик українського комунізму

17.01.2012 _ Вадим Джувага
Версія для друку
ЖЖ everstti-rymin
Командири Червоного козацтва пишуть листа Петлюрі. Радянський лубок

Можливо, саме він зробив найбільший внесок у створення українського радянського війська. Полк імені Богуна, знову ж таки. Але канонічною іконою зробили Щорса. А Антона Шарого убили тоді ж, у 1919-му, після зустрічі з Троцьким.

Після прориву червоного фронту під Волновахою в Приазов'ї в травні 1919 року, білі російські війська переможно просувалися по Україні. На початку липня денікінці увірвалися до Харкова, де їм була влаштована гучна зустріч з оркестром, квітами і молебнем. Долаючи опір червоних, денікінці почали наступ на Київ.

В цей час у Саратові виходить книжка "До хвилі" українських націонал-комуністів Василя Шахрая і Сергія Мазлаха, в якій прямо було сказано - Україна повинна бути хоч і радянською, проте незалежною від Росії зі всіма атрибутами держави - армією і фінансами.

Це було вже занадто. Перед Леніним виникнула перспектива позбутися України - або від білих (що було півбіди, бо буржуї, чого з них взяти) або від начебто своїх - українських комуністів, які не хотіли підкорятися Москві.

1918: Червоне козацтво з'явилося раніше за Червону армію

Крім того, на стіл до Леніна лягла відозва "До селян і робітників України" за підписом червоного комбрига Антона Богунського зі словами "…Ці панки називали себе "комуністами", а почали грабувати бідне населення України та вивозити все спекулятивними шляхами для Росії, таким чином ми опинилися під п'ятою різних надісланих до нас комісарів, які поводяться гірше як царські пристави… влада в Україні повинна бути з місцевих людей-українців (всіх живущих в Україні), нам не потрібні окупанти та спекулянти на комунізмі". А це вже не жарти.

До Полтави від Леніна прибув сам наркомвоєнмор Лев Троцький. Розлючений невдачами на фронті і "схованими петлюрівцями" у війську, він влаштував рознос військовим і викликав до себе Богунського, чий полк щойно вибив денікінців з Костянтинограда (зараз Красноград).

Про що Троцький розмовляв з Богунським у Полтаві в приміщенні колишнього Петровського кадетського корпусу, невідомо. Проте, як тільки Богунський йшов по коридору корпусу, йому вистрілили з нагана у потилицю. Було йому тільки 20...

Полтавський кадетський корпус. Фото початку XX-го сторіччя

...Його імені ви не знайдете в жодній енциклопедії радянського періоду, хоч у роки громадянської війни воно славою не поступався ні Боженку, ні Дубовому, ні Щорсу.

Антон Савич Шарий (Богунський) народився 113 років тому - 16 січня 1899 року - в селі Погоріле Вереміївської волості Золотоніського повіту на Полтавщині. Він походив із села, яке Ленін наводив у своїх статтях як приклад розшарування селянства, села, з якого до революції кожен другий дорослий ішов на заробітки до Таврії.

Хлопець був надзвичайно тямущим, і тому сільська громада направила його на навчання в Гурбинську двокласну вчительську школу. Після смерті батьків юнак подався в Київ, влаштувався матросом на пароплав "Чернігів". Одночасно навчався в річковому училищі. Склав екстерном екзамени за гімназію і вступив у Київський комерційний інститут.

Юнак, який пізнав злидні, легко захопився більшовицькими ідеями про світле майбутнє. Тож коли сталася Лютнева революція, він став більшовиком, причому активним функціонером.

Отаман Зелений - біографія, схожа на Шарого

Як представник Черкаського комітету він взяв участь у Таганрозькій конференції українських членів РСДРП(б), на якій націонал-комуністами Скрипником і Лапчинським було проголошено створення української компартії, незалежної від Москви.

Влітку 1918 року Шарий очолив повстанські загони проти австрійців і німців. Після придушення повстання під Таращею він повів до нейтральної зони близько 600 повстанців, які потім склали основу 1-ї Української радянської дивізії.

 Антон Шарий

Проте націонал-комуніст Шарий не підтримав - як й інші прихильники радянської України - платформу УНР, що привело його до участі у війні червоної Росії проти УНР.

Його бригада брала участь у взятті Києва більшовиками, проте за його пропозицією вона стала носити ім'я українського полководця Івана Богуна, а сам Шарий став Богунським. Також є версія, що Антон обрав ім'я пристані Богун на Дніпрі біля рідного села.

У боях з білогвардійцями, спостерігаючи за поведінкою присланих з Москви комісарів, Антон поступово прозрівав разом з військом, основу якого складали селяни придніпровських сіл... Бо більшовики влаштували в селах справжній погром, відбираючи хліб до останку - треба було годувати зруйновані їми ж міста Росії.

У зв'язку з посиленням антиросійських настроїв в українських радянських частинах, Лев Троцький надіслав таємну інструкцію: "Необхідна чистка в командному складі українського війська, де ще дуже багато петлюрівських, партизанських, отаманських елементів - таких, як Богунський, Лопаткін та інші".

1937: Троцький у вигнанні засуджує "деспота" Сталіна (ВІДЕО)

У відповідь на посилення репресивних заходів Реввійськради Богунський звертається із цитованою вище відозвою. Мало того, чекісти доповіли в Москву, що Шарий шукав контактів з легендарним отаманом Зеленим, який звільнив від червоних Київщину і Черкащину.

Видати наказ про арешт легендарного комбрига прямо було небезпечно, тому Троцький пішов на хитрість - запросив Богунського до Полтави... Невдовзі у Москву була відправлена телеграма: "Богунський нами розстріляний 1919 рік місто Кременчук. Аралов [Семен Аралов - новопризначений начальник революційної військової ради 12-ої армії, утвореної злиттям Українських дивізій Щорса і Дубового. Відомо про його дуже неприязне ставлення до Щорса і Богунського полку - ІП]".

Це був початок чистки українських червоних командирів, яка невдовзі набула значних масштабів - від підозрілого отруєння помер Боженко, кулею зблизька (схоже, від своїх) убитий Щорс... Винними в їхніх смертях Троцький оголосив петлюрівських агентів.

Після фільму Довженка "Щорс" постать "українського Чапаєва" стала канонічною. Але Богунський полк (імені товариша Богуна), яким командував Щорс, отримав свою назву від Шарого-Богунського

На фото: монтаж пам'ятника Щорсу в Києві. 1954 рік

Дізнавшись про розстріл Антона Шарого, 1-й полк під командуванням двоюрідного брата Шарого Лопаткіна підняв бунт і вирушив громити російських і домашніх зайд. Загинув Лопаткін під селом Піщане.

Протягом десятиріч про комбрига Шарого (Богунського) мовчали - мовляв, такого не було. Точка. Всю його родину – братів і сестер – у 1920-х роках було заарештовано і відправлено на Соловки.

Богунська дивізія майже вся загинула у снігах Фінляндії в 1940-му

1937 рік "підібрав" рештки із родини Шарих та Фесенків (по лінії матері), всі вони були розстріляні. До речі, в бою під Крутами проти більшовиків брав участь один із представників цього роду – Іван Шарий.

Тільки 29 квітня 1990 року кримінальну справу № 2804 щодо Антона Шарого постановою КДБ СРСР зупинено на підставі відсутності злочину.



Вадим Джувага
Історик, журналіст (Харків)

Теми: більшовики, націонал-комунізм, УНР, УРСР, XX сторіччя, історія України, повстанці